Страва стає популярною за лічені хвилини завдяки відео в соцмережах і так само швидко зникає з поля зору.
Менше традиційних прийомів їжі, більше перекусів, дедалі більше рослинних альтернатив, місцевих інгредієнтів та смаків, що формуються соціальними мережами – такі характерні риси харчової промисловості.
Згідно з дослідженням трендів SIAL Paris 2026, за останні п’ять років змінилося не тільки те, що їдять люди, але й те, як вони ставляться до їжі. Вже не є нормою, що люди сідають їсти тричі на день: день дедалі рідше будується навколо трьох основних прийомів їжі. Згідно з глобальними даними, на 10% зросла частка тих, хто дедалі частіше замінює традиційні прийоми їжі перекусами, пише Agrárszektor.
Таким чином, перекушування вже не обов’язково є "гріховною" звичкою між прийомами їжі: воно стає самостійним приводом поїсти.
Для харчової промисловості це означає нові категорії продуктів і нові ситуації споживання: тобто потрібні продукти, які легко з’їсти в дорозі, під час роботи або навіть замість цілого прийому їжі.
Смартфон також впливає на те, що людина їсть: вибір їжі дедалі рідше починається лише в магазині чи ресторані. На 28% споживачів уже впливає цифровий контент під час купівлі продуктів харчування. Рецепти, відео, інфлюенсери, смаки, що поширюються в соціальних мережах, та ефектні страви здатні швидко створювати нові споживчі тренди.
Якась одна страва сьогодні може за лічені миті стати відомою в усьому світі – і так само швидко може зникнути з порядку денного.
Кілька видів раціону можуть співіснувати один з одним: усвідомленість щодо здоров’я теж не рухається в одному напрямку. Споживачі прагнуть задовольняти дедалі різноманітніші дієтичні потреби, і, на думку 69 % з них, меню ресторанів також має відповідати ширшому колу дієтичних вимог.
При цьому в Європі споживання вегетаріанських альтернатив зросло на 16%, тоді як загальне споживання харчових продуктів збільшилося лише приблизно на 1%. Таким чином, рослинні продукти вже не призначені лише для вузької групи споживачів: вони дедалі більше стають частиною мейнстрімного продовольчого ринку.
Поряд із глобалізованими продовольчими ланцюгами зросла й важливість походження їжі. У глобальному асортименті кількість продуктів із місцевих джерел зросла на 87%. Це не обов’язково означає, що споживачі шукають виключно місцеві продукти харчування.
Швидше це свідчить про те, що походження, місцева прив’язаність та особистість виробника стали дедалі важливішою складовою того, як ми оцінюємо продукт. Сталий розвиток також дедалі більше пов’язується з харчуванням: на думку 76% споживачів, вибір їжі означає також певну соціальну відповідальність.
Поряд зі змінами у споживанні інновації в харчовій промисловості також свідчать про те, що межа між "традиційною їжею" та технологічними розробками стає дедалі менш чіткою.
Серед прикладів програми SIAL Start-Up цього року можна знайти жувальну каву, вату без цукру, білкові інгредієнти з мікроводоростей, а також технологію, що дозволяє смажити певні продукти на воді замість олії.
На перший погляд вони можуть здатися дивними, але саме вони показують, на які питання шукає відповіді харчова промисловість: як створювати більш здорові, більш стійкі, більш практичні або такі, що пропонують нові враження, продукти, не змушуючи споживача відмовлятися від задоволення.
Згідно з дослідженням трендів SIAL Paris, зміни на продовольчому ринку не рухаються в одному великому напрямку. У ньому одночасно проявляються технології та традиції, персоналізація та суспільні враження, глобальний асортимент та місцеве походження, а також усвідомленість щодо здоров’я та фактор задоволення.
Найпомітніша зміна, мабуть, не в тому, що люди їдять нові страви, а в тому, що вони обирають той чи інший продукт з дедалі різноманітніших причин.
Раніше УНІАН повідомляв, як змінилося харчування в літаках за 100 років.