Вчені досі сперечаються про причину катастрофи, висуваючи різні гіпотези та версії впродовж століття.
30 червня 1908 року о 7:15 ранку небо над річкою Підкам’яна Тунгуска в Сибіру освітила яскрава вогняна куля. За словами очевидців, вона була яскравішою за Сонце. Після цього стався потужний вибух: ударна хвиля збивала людей із ніг, розбивала вікна у віддалених селах та спричинила землетрус, пише Wionews.
Вибух знищив близько 2150 км² тайги. Більше ніж 80 мільйонів дерев було повалено у радіальному напрямку — їхні верхівки утворили візерунок, схожий на коло зі спицями. У центрі вибуху дерева обгоріли та лишилися стояти без гілок.
Дослідники встановили, що вибух стався не на землі, а у повітрі — на висоті 5–10 км. Фрагмент астероїда або комети вивільнив енергію, еквівалентну 10–15 мегатоннам тротилу, що у 1000 разів потужніше за атомну бомбу в Хіросімі. Кратера після цього не залишилося.
Вчені досі сперечаються, чи це був астероїд діаметром 50–100 м, чи уламок комети Енке. Теорію кометного походження підтримує факт, що кілька ночей після вибуху в Європі та Азії спостерігали аномально яскраве сяйво неба, ймовірно спричинене частинками льоду у верхніх шарах атмосфери.
До місця катастрофи експедиція дісталася лише у 1927 році під керівництвом радянського мінералога Леоніда Кулика. Дослідники зафіксували масштаби руйнувань, але фрагментів космічного тіла так і не виявили.
Деякі науковці вважають, що об’єкт лише ковзнув по атмосфері Землі та продовжив рух у космос. Якщо б він упав безпосередньо на землю, наслідки могли б стати глобальною катастрофою.