Йдеться не про один вид, а про гадюк загалом – їхній удар триває 40–70 мілісекунд і випереджає людську реакцію.
Гадюки атакують настільки швидко, що людина фізично не здатна вчасно зреагувати. Високошвидкісна зйомка показала: повний хижацький або оборонний удар цієї змії триває менш ніж 70 мілісекунд, а іноді – близько 40 мілісекунд. Для порівняння, середній час реакції людини на візуальний подразник становить 200–250 мілісекунд, пише Forbes.
За словами фахівців, навіть тренований спортсмен не зміг би свідомо уникнути укусу після початку руху. Саме тому гадюк вважають одними з найшвидших хребетних на планеті відносно розміру тіла.
Прорив у вимірюванні швидкості став можливим завдяки сучасним камерам, що фіксують тисячі кадрів за секунду. У дослідженні 2025 року, опублікованому в Journal of Experimental Biology, вчені порівняли удари 36 видів змій, зокрема гримучих і ланцетоголових. Результати показали тривалість атаки від 40 до 90 мілісекунд залежно від виду й температури.
Ключова особливість – балістичний характер удару. Після запуску рух уже не коригується: змія не чекає сенсорного зворотного зв’язку, а виконує заздалегідь "запрограмований" еволюцією руховий патерн. Людський мозок просто не встигає пройти повний цикл обробки сигналу – від сітківки до м’язової реакції.
Анатомія гадюк також пристосована до вибухового прискорення. Гнучкі шийні хребці, еластичне накопичення енергії в м’язах і сухожиллях, коротка дистанція атаки та попередня активація м’язів дозволяють розвинути максимальну швидкість за частки секунди. Багато видів застосовують стратегію "ударив – відступив": вони кусають і миттєво відпускають жертву, зменшуючи ризик для себе.
Отрута вводиться майже одночасно з контактом ікла зі шкірою. В окремих випадках ін’єкція починається вже через кілька мілісекунд після дотику – швидше, ніж людина встигає моргнути.
Втім, швидкість залежить від температури: як холоднокровні тварини, гадюки активніші в теплі. Проте навіть за відносно низьких температур їхня атака все одно часто перевершує можливості реакції ссавців.
З еволюційної точки зору така швидкість дає дві переваги: жертва не встигає втекти, а в разі оборони змія мінімізує ризик травмування. Водночас удар не можна скоригувати в польоті, тому гадюки покладаються на засідку, маскування та точне прицілювання – зокрема інфрачервоне теплове чуття у ямкоголових видів.