Розповідаємо, що таке діалект "по-харківськи" і як звучать на ньому звичні українцям слова.
Харківський діалект - слова, які використовують у повсякденному житті жителі "першої столиці". Багато з них вже можна почути і в інших регіонах країни, але про деякі жителі інших міст навіть не чули. УНІАН з'ясував, який він - діалект Харкова, і звідки взявся.
Дослідники-філологи кажуть, що харківський суржик, а точніше - діалект, з'явився кілька століть тому, коли на територію нинішнього Харкова переселялися люди з різних куточків держави. Люди, що мешкали тут, були українцями, росіянами, німцями, поляками та євреями і контактували з татарами, болгарами, греками, євреями та ромами. Така багатонаціональність, а також необхідність захисту торгових шляхів від татарських набігів призвела до змішування багатьох мов, в результаті утворився унікальний слобожанський діалект.
Для даного діалекту, з точки зору фонетики, характерне "акання", пом'якшення літери "р" та інших приголосних. Однак зараз таку характерну мову почути практично неможливо - з плином часу трансформувалася і мова, придбавши більш стійку літературну форму.
Харків'яни жартують, що кожному приїжджому обов'язково потрібно мати при собі харківський словник, за допомогою якого вийде перевести знайомі слова на харківську мову. Звичайно, це все далеко від істини - не існує ніякої окремої мови для жителів міста, але є харківський жаргон або харківський діалект.
Наводимо, як приклад, слова харків'янина, які навряд чи можна почути в іншому регіоні України:
Звичайно, не можна не згадати характерні харківські вигуки "тю" і "ля", а також універсальне слово "шо", яке може бути використане в будь-якому контексті і в будь-якій інтонації.
Важливо також розуміти, що діалект - це не лише те, що сформувалося через географічні чи етнічні особливості регіону, а й те, на що вплинула соціологічна особливість населення.
Наприклад, харківський жаргон наділений деякою кількістю слів, властивих людям з "місць не таких віддалених":
Також існує цікаве слово "ракло", але про його походження доречно розповісти легенду. За старих часів на одній з вулиць Харкова (Бурсацькому узвозі) знаходилася бурса імені святого Іраклія (в народі - Раклія). Учні цього закладу в перервах між заняттями, рухомі голодом, бігли натовпами вниз по спуску, де розташовувалися торговці, і на бігу крали їжу. Заздалегідь побачивши їх, торговці кричали: "Ракли біжать!", попереджаючи всіх про майбутній наліт, щоб встигнути зібрати товар. Якщо вірити саме цій версії, то слово "ракло" означає своєрідного нальотчика і грабіжника.
Це слово відоме далеко за межами міста, тому що тремпель - це діалект не тільки слобожанський. Так кажуть і в Сумській, і в Полтавській області. Однак вважається, що вперше слово було помічено саме в Харкові - версій про його походження цілих дві.
На початку XIX століття в Харкові жив мануфактурник Тремпель і володів своєю особистою швейною фабрикою. Для того щоб швидше розрекламувати себе, він замовив унікальні плічка з відбитком і на кожному виробі писав своє прізвище. Так звичайне пристосування для зручного зберігання верхнього одягу стало ім'ям прозивним.
Друга версія говорить, що слово "тремпель" співзвучне з німецьким словом "drempel", яке позначає конструкцію, схожу на плічка для одягу. Це слово постійно використовували німці, що жили в Харкові в XIX столітті, тому назва була на слуху і швидко перекочувала в слобожанський діалект.