Дослідник висунув гіпотезу, що еволюційний тиск у часи динозаврів змусив ссавців обрати швидке розмноження замість довголіття.
Мікробіолог з Бірмінгемського університету Жуан Педру де Магальяйнс висунув незвичну гіпотезу: люди та інші ссавці могли б жити значно довше, якби не епоха динозаврів, пише Popular Mechanics.
За його словами, протягом понад 100 мільйонів років домінування динозаврів змусило ранніх ссавців адаптуватися до постійної загрози виживання. У таких умовах еволюція "обрала" швидке розмноження як ефективнішу стратегію, ніж довге життя.
Науковець назвав цю ідею "гіпотезою вузького місця довголіття". Вона полягає в тому, що через тривалий еволюційний тиск ссавці могли втратити або деактивувати гени, відповідальні за довголіття та регенерацію. Результати дослідження були опубліковані у журналі BioEssays.
Де Магальяйнс зазначає, що навіть сьогодні ссавці, включно з людьми, залишаються обмеженими цими давніми генетичними змінами. Для порівняння, багато рептилій мають повільніше старіння та кращі здібності до відновлення тканин.
Серед прикладів – відсутність у ссавців деяких ферментів для відновлення пошкоджень шкіри або обмежена регенерація органів. На відміну від рептилій, зуби людини не ростуть протягом усього життя.
Водночас дослідник підкреслює, що це лише гіпотеза, яка потребує подальших досліджень. Проте вона може пояснити не лише процес старіння, а й, зокрема, поширеність онкологічних захворювань серед ссавців.