Токсин стрихнін міститься в насінні, що знаходиться всередині великих плодів дерева, схожих на яблука.
Стрихнінове дерево (Strychnos nux-vomica) на вигляд зовсім не виглядає смертельно небезпечним - середнього розміру, виростає до 20 метрів у висоту, має короткий і товстий стовбур та дрібні блідо-зелені квіти. Про це пише discoverwildlife.
Зазначається, що це вічнозелене дерево, яке росте в Південно-Східній Азії, особливо в Індії та М’янмі. Але всередині його плодів ховається одна з найсмертоносніших отрут природи.
Токсин стрихнін міститься в насінні, що знаходиться всередині великих, схожих на яблука плодів дерева. Його вміст незначний - насіння містить приблизно 1,5% стрихніну, а висушені квітки - 1%. Проте категорично не рекомендується відкушувати цей плід.
Стрихнін взаємодіє з хімічними рецепторами, що контролюють рух, - зокрема, з нейромедіаторами, які дають м’язам команду "рухатися" або "зупинитися", запобігаючи їхнім спазмам. Стрихнін, по суті, блокує сигнали зупинки. Передозування токсину зазвичай починається з посмикувань, але закінчується судомами всього тіла; жертви вигинаються вгору, стискаючи руки вздовж тіла. Зрештою, м’язи, що контролюють дихання, відмовляють, що призводить до смерті від задухи.
Цікаво, що протягом усього процесу жертва болісно й жахливо усвідомлює те, що відбувається - нерви в головному мозку також стимулюються, посилюючи сприйняття. Це описують як "болісний спосіб померти".
Стрихнін - не єдина отрута, яку може запропонувати це дерево - його кора також містить бруцин, вживання якого може призвести до схожих симптомів, зокрема м’язових спазмів, судом та гострого ураження нирок.
Стрихнін, мабуть, улюблена отрута авторів детективів - він широко зображувався в популярній культурі протягом багатьох років. У дебютному романі Агати Крісті "Загадкова подія в Стайлзі" сюжет побудований на хімічній реакції за участю стрихніну. Простіше кажучи, стрихнін у поєднанні з іншими хімічними речовинами призводить до кристалізації отрути та її осідання на дні пляшки з плином часу. Таким чином, кінцева доза виявляється смертельною.
Стрихнін також фігурував у романі Артура Конан Дойла "Знак чотирьох", фільмі Альфреда Хічкока "Психо" та, зовсім недавно, у романі Стівена Кінга "Містер Мерседес".
У 1977 році група американських морських геологів на невеликому дослідницькому підводному човні спустилася на дно Тихого океану біля Галапагосів і несподівано виявила те, чого не передбачав жоден підручник з біології - цілу процвітаючу екосистему. На борту дослідницького судна навіть не було біологів, оскільки ніхто не очікував виявити там жодних біологічних організмів.