Ядерні бомби вибухнули над льодами, радіацію приховували, а союзники ледь не розірвали відносини.
У 1968 році американський стратегічний бомбардувальник із ядерною зброєю на борту зазнав аварії над Гренландією, викривши секретну операцію США та спричинивши дипломатичний скандал із Данією, пише Wionews.
У розпал Холодної війни бомбардувальник B-52G Stratofortress вилетів з авіабази Платтсбург у Нью-Йорку та прямував до американської бази Туле в Гренландії. Місія була частиною секретної програми з моніторингу можливого ракетного удару СРСР.
На висоті понад 10 тисяч метрів на борту літака спалахнула пожежа, яка вивела з ладу електросистеми. Екіпаж оголосив надзвичайну ситуацію та почав евакуацію.
Після катапультування екіпажу літак врізався в лід. Один член екіпажу загинув. На борту перебували чотири термоядерні боєприпаси, які не здійснили повної ядерної детонації, але їхні звичайні вибухові заряди спрацювали.
У результаті вибухів радіоактивні уламки розлетілися на кілька кілометрів. У довкілля потрапили плутоній, уран, америцій і тритій, створивши серйозну загрозу безпеці.
Інцидент викликав обурення в Данії, яка ще з 1957 року офіційно дотримувалася політики без'ядерної території. Катастрофа викрила факт: США майже регулярно здійснювали польоти ядерних бомбардувальників над Гренландією – попри позицію Копенгагена.
"Будівлі на базі Туле тряслися, ніби стався землетрус", – згадував очевидець Джеффрі Карсвелл.
Розбитий B-52 був частиною надсекретної програми Стратегічного повітряного командування США Hard Head. Вона входила до операції "Хромований купол", що передбачала цілодобове патрулювання неба ядерними бомбардувальниками на випадок війни з СРСР.
Данія наполягала на повному вивезенні радіоактивних матеріалів, але США спершу відмовилися. Лише після попереджень учених про довгострокову загрозу для регіону американська сторона погодилася на масштабне очищення.
Операція з ліквідації наслідків завершилася у вересні 1968 року та коштувала 9,4 мільйона доларів у сучасному еквіваленті. До США вивезли понад мільйон галонів радіоактивних відходів, а близько 90% плутонію було зібрано з поверхні льоду.
Втім, науковці попереджали, що частина забруднення могла залишитися під льодом і з часом дрейфувати вздовж узбережжя Гренландії через танення льодовиків.