Винищувачі "бачать" ворога за сотні кілометрів завдяки комплексній взаємодії радарів, сенсорів та штучного інтелекту.
Сучасні винищувачі здатні виявляти повітряні та ракетні загрози на відстані понад 100–150 км завдяки поєднанню передових радарів, теплових сенсорів та систем об’єднання даних. Це забезпечує пілотам раннє попередження та максимальну ситуаційну обізнаність у бою, пише Wionews.
Реактивні літаки оснащені радіолокаційними станціями з активною електронно-сканованою решіткою (AESA), які здатні електронно сканувати простір та бачити цілі на відстані понад 150 км. Це дозволяє виявити загрозу ще до того, як почнеться маневрована фаза бою.
Масиви радарів переднього, бокового та заднього огляду створюють повне кругове покриття, даючи змогу виявляти цілі з будь-якого напрямку.
Шість інфрачервоних сенсорів відстежують теплові сигнатури літаків і ракет у реальному часі — навіть коли радар противник намагається заглушити.
Бортові системи аналізують сигнали з радарів, інфрачервоних камер, датчиків радіоелектронної боротьби та каналів передачі даних. Алгоритми фільтрують шум і відсікають хибні цілі, виводячи пілоту максимально точну картину бойової обстановки.
Складні датчики визначають спроби супротивника створити перешкоди. Літак автоматично змінює режими роботи радара, зберігаючи можливість бачити загрози на великій дистанції.
Стелс-літаки зменшують радіолокаційний слід, але сучасні радари використовують низькочастотні діапазони та спеціальні хвильові форми, щоб засікти такі цілі на відстані в десятки або сотні кілометрів.
Винищувачі отримують дані від літаків дальнього радіолокаційного виявлення та наземних станцій, розширюючи реальну дальність виявлення за межі можливостей власних сенсорів.
Чим раніше пілот бачить загрозу, тим швидше може ухилитися, атакувати або змінити тактику. У повітряному бою це критична перевага, що може вирішити результат зіткнення.
Наступні покоління радарів і сенсорних систем інтегруватимуть ШІ, щоб швидше оцінювати загрози та пропонувати оптимальні дії в реальному часі.