Священник наголосив, що розлучень церква не дає, і попереднє вінчання розірвати неможливо.
У православній традиції шлюб, освячений у церкві, вважається вічним союзом, який не підлягає розірванню. Проте життя буває складнішим, і є випадки, коли єпископ може дати благословення на нове вінчання. Як це відбувається і які документи потрібні, кореспонденту УНІАН розповів отець Мирослав.
Отець Мирослав наголошує, що церковний шлюб - він же вінчання - укладається у церкві і розірвати його неможливо. Окрім того, аби пара могла повінчатися, вона має спочатку зареєструвати шлюб у РАГСі. В іншому випадку церква не може обвінчати пару.
"Є державні закони і церковні закони, і ми не можемо порушувати їх, бо ми живемо в правовій державі. Звичайно, колись так було, що церковний шлюб був вищим за цивільний, але все міняється", - каже панотець.
Як наголошує панотець, саме розлучень церква не дає, і попереднє вінчання розірвати неможливо. Втім, можливо отримати благословення єпископа на друге вінчання, якщо пара вже зареєструвала стосунки. Крім того, якщо після розлучення чоловік чи жінка взяли новий шлюб у РАГСі, але не повінчалися у другому шлюбі (хоча в попередньому були вінчані), з погляду церкви - це гріх.
"Це є гріх перелюбства. Вони (ця пара - ред.) просто перелюбствують. Є заповідь, яка каже: "Не перелюбствуй". Людина, якщо порушує закон держави, вона відповідає. Якщо порушує церковні закони, вона теж буде відповідати. Рано чи пізно", - каже панотець.
За словами отця Мирослава, перш за все потрібно розірвати цивільний шлюб та отримати свідоцтво у РАГСі. Якщо чоловік чи жінка вже розлучені й живуть новим шлюбом, вони мають зареєструвати його і лише після цього звернутися до священника із запитом про благословення на друге вінчання. При цьому процедури "розвінчання" попереднього шлюбу не існує.
"Дивіться, якщо нема порозуміння і людина підходить до священника і каже: "От я хочу взяти новий шлюб, тому що от я розлучився, є документ, чи рішення суду, чи рішення РАГСу. Священник каже: "Будь ласка, напишіть прохання і його розгляне церковний суд, єпископ, який дасть тобі благословення на наступне вінчання. Це все священник має робити, пояснювати", - пояснює отець Мирослав.
Також священник, який приймає це прохання від людини, пише рекомендацію від себе до єпископа про відправника.
Також священник пояснив, що прохання до єпископа складається з:
"Але обов'язково має бути цей новий шлюб вже зареєстрований в органах державної влади. Обов'язково", - підкреслює священник.
Ця процедура має бути безкоштовною, за виключенням випадків, коли віряни жертвують гроші на церкву за власним покликом.
За словами священника, таке прохання розглядається місяць-півтора, в деяких випадках - до двох місяців, після чого надсилається офіційний документ від єпископа, який надає дозвіл на наступне вінчання.
"Обов'язково має бути благословення за підписом єпископа, і тоді священник має дозвіл повінчати людей", - каже Отець Мирослав.
Крім цього, у випадках, коли пара приходить до священника із запитом на вінчання, але один з них вже був/ла одружен(а), священник має знати і про наявність попереднього вінчання. У деяких випадках, якщо люди змінили місце проживання, священнослужитель може надіслати листа до тієї єпархії, прихожанами якої є молодята, із запитом про наявність реєстрації попереднього церковного шлюбу.
"Розумієте, священник мусить розпитати все-таки, люди мають сказати священнику правду. Якщо вони, наприклад, переїхали, то тоді я можу зробити так: "Ви приїхали звідти, будь ласка, дайте телефон. Я зателефоную, або дайте адресу, я напишу до того священника, в ту церкву, єпархію, в них є документація". Вінчання реєструються і теж є документ про вінчання, як і про хрещення", - пояснює він.
Якщо попереднє вінчання все ж було - потрібне благословення єпископа для повторної процедури.