За словами експертки, особливо вразливими є великі види риб, на популяцію яких впливає, зокрема, їхній тривалий період життя.
В українських річках дедалі рідше можна побачити риб-гігантів, які ще століття тому були звичними мешканцями водойм. Через греблі, забруднення води та масовий вилов багато видів опинилися на межі зникнення або вже майже зникли.
Іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь пояснила у коментарі УНІАН, чому великі риби не можуть відновити свої популяції та які види сьогодні перебувають під найбільшою загрозою.
За словами науковиці, проблема зникнення найбільше торкнулася саме осетрових та окремих великих прісноводних видів. Річ у тому, що їм життєво важливо мігрувати з моря у прісні води для нересту, однак через греблі вони часто не можуть дістатися до місць розмноження.
Вона зазначила, що подібна ситуація склалася на Дніпрі та Дону, і навіть руйнування окремих гребель, зокрема після підриву Каховської ГЕС, не вирішило проблему повністю, оскільки більшість нерестовищ усе одно залишаються недоступними для риб.
Так, саме через те, що осетр - в Червоній книзі, для його збереження сьогодні активно застосовують штучне відтворення популяцій.
Окремо Куцоконь розповіла про вимираючі види України саме серед прісноводних риб, зокрема сомів. За її словами, основною проблемою для них став перевилов та полювання на найбільші екземпляри:
"Зараз рибалки та підводні мисливці можуть легко знаходити зимувальні ями та виловлювати найбільших сомів - за таких умов ці риби часто не встигають доростати до своїх розмірів".
Як пояснила іхтіологиня, незважаючи на те, скільки живуть соми, історії про особин, нібито здатних убити людину, сьогодні значною мірою перебільшені, оскільки риб настільки великих розмірів залишилося дуже мало.
Серед фактично зниклих видів в Україні експертка назвала рибу-шипа – представника осетрових, який на міжнародному рівні все ще має статус виду "на межі зникнення", але насправді вже тривалий час не фіксувався.
Складною залишається і ситуація з мареною дніпровською, яка нині перебуває під загрозою зникнення. За словами науковиці, відносно стабільна популяція цього виду збереглася лише у басейнах Прип’яті та Десни:
"Якщо казати про інші види марен, то ситуація краща, хоча вони досить примхливі та занесені до Червоної книги України".
Водночас вона зазначила, що карась звичайний також "долучився" до списків риби в Червоній книзі ("той, що високотілий, круглий та жовтий"). Однак замість нього річки заполонив карась сріблястий, який був завезений в Україну кілька десятків років тому.
Також, за словами Куцоконь, непроста ситуація склалася з підустом та слижем європейським, оскільки вони дуже чутливі до якості води та рівня кисню.
Втім, вона підкреслила, що в Україні є гірські та рівнинні річки, і якщо, наприклад, деякі види перестали зустрічатися у рівнинній частині, це не означає, що вони зникли загалом, адже в гірських річках умови для них можуть залишатися більш сприятливими:
"Ми вносимо цей вид у Червону книгу, тому що йому у рівнинній частині України погано, але, наприклад, місцеві рибалки в Карпатах будуть дивуватися, тому що у них ця риба є".
Тож, як підсумувала науковиця, якщо говорити про басейн Дніпра, більш-менш стабільна популяція підуста та слижа наразі є у Десні, а в інших місцях вони дуже рідкісні.
Раніше ми писали, яка найбільша риба у світі та в Україні.