Страву із зелених горіхів можна використовувати як приправу до м'яса.
Волоські горіхи в основному асоціюються з тим, що ми додаємо до тортів чи салатів. Однак дуже молоді плоди також мають ще одне кулінарне застосування. Цей спосіб має давню традицію у британській кухні. Йдеться про мариновані волоські горіхи, пише MojeGotowanie.pl.
Як зазначається, час збору врожаю має вирішальне значення. Горіхи слід зривати тоді, коли вони достатньо великі, але м’ясиста шкаралупа під зеленим покривом ще не затверділа. Весь плід має бути м’яким настільки, щоб його можна було без особливого опору проткнути зубочисткою або тонкою шпажкою.
"В Англії ці горіхи традиційно збирають на початку літа. Залежно від погоди та місця розташування, це може бути червень або початок липня. Однак не варто покладатися виключно на календар. Якщо всередині вже почала формуватися тверда шкаралупа, для такого роду консервування вже запізно", - пише видання.
Автор пояснив, що саме м’якість цілих плодів робить їх унікальними: після обробки горіх не очищають від шкаралупи, а їдять цілим разом з тим, що згодом стане твердою шкаралупою. Готовий делікатес має дуже темний, іноді майже чорний, колір, м’яку консистенцію та насичений, кислий, пряний і злегка терпкий смак.
Хоча мариновані волоські горіхи асоціюються передусім із британською кухнею, практика збору горіхів до досягнення ними повної зрілості не обмежується Англією. У статті йдеться про те, що незрілі горіхи також використовуються в Італії, Франції, Німеччині, Австрії та на Балканах.
При цьому способи приготування різняться залежно від країни та місцевих традицій. За словами автора, зелені волоські горіхи можна використовувати не лише в маринадах на основі оцту, а і для приготування солодкого варення. У деяких країнах Південно-Східної Європи молоді волоські горіхи готують у цукровому сиропі. У результаті виходить м’який, дуже темний делікатес, який, на перший погляд, не зовсім схожий на волоські горіхи у класичному розумінні.
Як зазначається, мариновані зелені волоські горіхи глибоко вкорінені в традиційній британській кухні. Історично склалося так, що маринування, засолювання та консервування продуктів в оцті було переважно практичним способом збору сезонних врожаїв. Це дозволяло зберігати продукти набагато довше, дозволяючи насолоджуватися ними навіть після того, як сезон давно закінчився.
З часом же недостиглий волоський горіх перестав бути просто джерелом їжі та став самобутньою добавкою до певних страв. Його смак настільки сильний, що невеликої кількості достатньо, щоб розбавити жирність м’яса або підкреслити смак зрілого сиру, пише автор.
У виданні пояснили, що приготування цієї страви потребує часу. Свіжозібрані, м’які горіхи проколюють, а потім замочують у розсолі, і цей етап може тривати кілька днів або довше, при цьому розсіл час від часу замінюють.
"Потім горіхи сушать. Вплив повітря швидко робить їх темнішими, від зелених до коричневих, а потім майже чорних. Тільки після цього їх поміщають у банки та заливають оцтовим, зазвичай досить пряним, розсолом", - йдеться у публікації.
Його ароматизують гвоздикою, духмяним перцем, лавровим листом та гірчицею. Також можна використовувати імбир і корицю. Додавання цукру, навпаки, пом'якшує різку кислотність оцту та створює більш складний, кисло-солодкий смак, зазначає автор.
Як ідеться, після тривалого замочування та маринування продукт змінюється майже до невпізнання: він стає м’який, кислий та насичено пряний, зберігаючи при цьому свою характерну терпкість.
"Їх можна нарізати четвертинками або тонкими скибочками та подавати зі смаженим м’ясом. Особливо добре вони поєднуються з яловичиною, свининою, паштетами та ковбасними стравами", - розповіли у виданні.
Раніше УНІАН писав, що буде зі здоров'ям, якщо щодня їсти волоські горіхи. Зазначалося, що вони можуть сприяти зміцненню здоров’я серця та мозку, покращити сон та знизити ризик розвитку певних захворювань, адже цей продукт багатий на омега-3, білок, клітковину та мелатонін.