Згідно з дослідженнями, 20–30-річні значно гостріше переживають стрес через невизначеність майбутнього.
Люди, які виросли у 1960-х, 1970-х та 1980-х роках, регулярно дратуються через певні звички молодшого покоління, пише видання YourTango.
За словами журналістки Гейлі Ван Горн, так звана "лінь" молоді має значно тоншу природу, ніж звикли думати старші.
Один із професорів Нью-Йоркського університету пов’язує цю апатію з відчуттям безвиході – переконанням, що ні економічний, ні соціальний стан уже не покращаться.
Попри це, буденні дрібниці й далі повсякчас дратують старше покоління.
Молодь буквально не розлучається зі смартфонами – за даними досліджень, підлітки годинами скролять стрічку вночі замість сну, що скорочує їхній відпочинок до менш ніж рекомендованих 8-10 годин.
Втім, як пишуть автори матеріалу, люди старші 60 років самі стали активніше користуватися гаджетами, тож їхнє незадоволення виглядає дещо лицемірним – вони навіть частіше за 25-річних мають планшети, смарт-телевізори та електронні книги.
Молоде покоління набагато краще усвідомлює власні емоції та психічний стан, ніж старше. Вони не бояться брати вихідні заради ментального здоров'я, тоді як для старших поколінь ця тема довгий час залишалася табу – прийнято було "перетерпіти" будь-що.
Опитування показало: чверть людей віком 18-34 роки взагалі не піднімають слухавку, а майже 70% з них радше напишуть повідомлення, ніж зателефонують. Для покоління, яке виросло на боротьбі за домашній телефон із братами й сестрами, це виглядає дивно.
За даними досліджень, старші люди мають вищу самооцінку, ніж молодь, і рідше потребують підтвердження власної цінності від інших. Автори матеріалу припускають, що це може бути пов'язано з надмірною батьківською опікою, у якій виросло молодше покоління.
Половина опитаних американців віком від 50 років вважали, що батьки сприймали їх як "пересічних". Натомість молодь сьогодні відкрито експериментує з тату та нетиповим способом життя, що суперечить звичному укладу старшого покоління.
Молодь фіксує на камеру буквально все – від тренувань до походу в магазин. Втім, як зауважують в Аризонському університеті, бажання фіксувати власне життя не нове: середньовічні родини так само замовляли портрети, аби залишити пам'ять про себе.
Дослідження фіксує: молоді люди у 20-30 років переживають більше стресу через невизначене майбутнє, тому частіше намагаються уникати дискомфортних ситуацій, тоді як старші покоління звикли "проходити крізь" труднощі мовчки.
Стрімінг, соцмережі та доставка "день у день" привчили молодь не чекати. Натомість покоління, яке колись висилало поштою кришечки з коробок від пластівців заради призу, звикло працювати заради результату роками.
Молодше покоління звикло гуглити відповідь на будь-яке питання замість пошуку інформації в книжках. Старші покоління вважають, що це послаблює критичне мислення та дослідницькі навички, які були необхідні їм у молодості.
Раніше психологи пояснили, чим відрізняється уявлення різних поколінь про справжню дружбу. Те, що бумери та покоління Х вважають щирим проявом турботи – наприклад, візити без попередження чи регулярні телефонні розмови – молодь часто сприймає як зайве навантаження на особистий простір. Водночас старші покоління переконані, що справжні друзі мають триматися разом попри будь-які життєві зміни та різницю в поглядах, тоді як молодь ставиться до цього спокійніше.