Актинії захоплюють здобич за допомогою численних щупалець.
На півдні Одеської області, у водоймах Національного парку "Тузлівські лимани" дослідники помітили тварину – актинію, яка дуже схожа на квітку, але є хижаком. Про це розповів доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв.
За його словами, у солоних Тузлівських лиманах можна зустріти дивовижних актиній, відомих також як морські анемони.
"Їх часто називають "підводними квітами" через яскраве забарвлення та вірний поділ на пелюсткоподібні щупальця. Найпоширенішим представником у наших водах є актинія кінська", - зазначив науковець.
На відміну від більшості своїх "родичів" – коралових поліпів – актинії не мають твердого мінерального (вапнякового) скелета, пояснив фахівець. Їхнє тіло – м'який, мішкоподібний циліндр. Знизу вони мають мускулисту підошву, за допомогою якої прикріплюються до каміння, черепашок, дерев'яних паль чи інших твердих субстратів.
На верхівці тіла цих істот розташований ротовий отвір, оточений кільцями численних тонких щупалець, яких у кінської актинії може бути близько 200. Вони, як додає Русєв, вкриті жалкими клітинами (кнідоцитами).
Попри свою схожість на рослини, актинії – активні хижаки.
"Вони вичікують здобич, розпустивши щупальця. Щойно дрібний ракоподібний, черв'як чи мальок риби торкається щупальця, клітини вистрілюють і паралізують жертву. Після цього щупальця затягують здобич до рота", - розповів Русєв.
Більшість часу актинії сидять на одному місці, проте вони не абсолютно статичні, каже дослідник.
За його словами, у "Тузлівських лиманах" умови бувають мінливими: коливання солоності, температури та рівня кисню. Тому замість далеких міграцій зимова стратегія "морських квітів" базується на глибшому зануренні на дно в межах тієї ж водойми та переході у стан зимового заціпеніння.
Актинії можуть розмножуватися статевим шляхом (викидають статеві продукти у воду), або нестатевим – брунькуванням чи простим поділом навпіл.
Актинії, морські анемони, цвітанівці, морські троянди (лат. Actiniaria) – ряд морських тварин типу Кнідарії. Згідно з відкритими джерелами, вони зазвичай поодинокі, рідше колоніальні тварини циліндричної форми, розміром від кількох міліметрів до 1 метра в поперечнику. Їхні щупальця-пелюстки забарвлені у різні кольори. Тварина може мати тіло бурякового кольору й бузкові щупальці, зелено-червоне тіло і рожеві щупальця, зустрічаються фіолетові, червоні, золотисті морські троянди, на великій глибині актинії сніжно-білого кольору.
Ротовий отвір оточений віночком щупальців з жалкими капсулами, за допомогою яких анемони вбивають дрібних тварин. Ведуть сидячий спосіб життя, але за допомогою підошви можуть пересуватися. Деякі анемони живуть у симбіозі з раками-самітниками. Більшість видів поширені в морях тропічних і субтропічних широт, Баренцовому і далекосхідних морях. В Україні зустрічається в Чорному морі.
Актинії населяють майже усі моря земної кулі, та більш за все теплі води. Вчені налічують їх понад 1000 видів, і всі вони різні за формою, кольором та розмірами. У людини можуть спричинити хворобливі опіки.
Як писав УНІАН, на території Національного природного парку "Тузлівські лимани" (Одещина) помітили рідкісну рослину – мачок жовтий. Доктор біологічних наук Іван Русєв розповів, що рослина, попри глибоку осінь, ще квітне у нацпарку. Яскрава жовта рослина родини макових занесена до Червоної книги України.
Трава рослини містить ізохінолінові алкалоїди апоморфінової групи: глауцин, магнофлорин, протопін, ауротензин, глауфлорин, сангвінарин, коридин, ізокоридин, хелідонін, норхелідонін, хелеритрин, хелірубін, алокриптопін, а також гіркоту глаукопікрин, слиз, смоли, рутин, фумарову (глауцинову) та диоксималеїнову кислоти, мінеральні солі.