Прокладання автошляху спричинило розкол з 350 орангутанів на дві ізольовані групи.
В Індонезії дистанційні камери вперше в історії зафіксували, як орангутан перетинає дорогу по спеціальному навісному мосту, повідомляє видання PetaPixe.
Популяція з 350 орангутанів була розділена навпіл через будівництво дороги. Одна група залишилася в заповіднику дикої природи Сіранггас, а інша – у лісі Сікулапінг. Щоб запобігти вимиранню через ізоляцію та інбридинг, Суматранське товариство орангутанів та організація TaHuKah за підтримки уряду побудували канатний перехід над трасою.
За наявними даними, фахівці два роки моніторили об'єкт за допомогою фотопасток. Спочатку міст ігнорували, але з часом його почали використовувати інші мешканці джунглів: гігантські білки, довгохвості макаки, чорні суматранські лангури та спритні гібони. Нарешті в районі Пакпак Бхарат на камеру потрапив і орангутан.
Молодий самець обережно рухався по конструкції, зупинився на півдорозі, озирнувся і лише потім продовжив шлях. Генеральна директорка Суматранського товариства орангутанів Гелен Бакленд емоційно описала цей успіх.
"Ти б почув вигукування радості від команди. Після двох довгих років це нарешті сталося", – розповіла вона.
На думку зоологині, цей міст є життєво необхідним "коридором" для генетичного різноманіття. Якщо тварини не зможуть вільно пересуватися між лісами, вони можуть ослабнути через родинне схрещування і фактично зникнути, навіть якщо окремі особини ще залишатимуться в лісі.
"Орангутани мають дуже повільний життєвий цикл і дуже схильні до генетичних вузьких місць", – пояснила жінка.
Раніше УНІАН писав про дивовижну ящірку, яка заслужила прізвисько "ящірка Ісуса Христа" завдяки своїй здатності буквально бігати по поверхні води. Секрет полягає в особливій будові задніх лап із перетинками та неймовірній швидкості: тварина пересувається так швидко, що під її стопами створюються повітряні кишені, які не дають їй зануритися.
Ця навичка допомагає василіску блискавично тікати від хижаків, розвиваючи швидкість до 1,5 метра на секунду. Окрім водних спринтів, ці плазуни є чудовими дереволазами та плавцями, що робить їх одними з найбільш адаптованих мешканців тропічних лісів Центральної та Південної Америки.