За словами експерта, артезіанська вода захищена від поверхневих забруднень кількома ґрунтовими, пісочними, глиняними, піщаними шарами.
У Києві бювети почали масово з’являтися після аварії на Чорнобильській АЕС - тоді їх розглядали як безпечну альтернативу централізованому водопостачанню - така вода вважається найбезпечнішою для споживання без кип’ятіння.
Як розповів "Главкому" гідрогеолог, директор науково-виробничого підприємства "Спецводгео" Олександр Терентьєв, основні джерела питної води - це річки, озера та водосховища.
"Перед тим, як потрапити до водопровідної мережі, вода очищується - як механічним способом, так і хімічним, за допомогою того ж хлору. Тому її справді краще кип'ятити", - сказав він.
Фахівець пояснює, що якість води у природних джерелах, колодязях і свердловинах може сильно відрізнятися. Якщо колодязі зазвичай беруть воду з верхніх ґрунтових шарів, які легко забруднюються пестицидами та добривами, то артезіанські свердловини - значно глибші, від 30 до кількох сотень метрів, і захищені кількома природними фільтрами з піску, глини та ґрунту. Саме тому така вода вважається найбезпечнішою для споживання без кип’ятіння.
"Артезіанська вода захищена від поверхневих забруднень кількома ґрунтовими, пісочними, глиняними, піщаними шарами, які є природними фільтрами. Тож мені не зовсім зрозуміло, чому така вода кимось вважається брудною та непридатною для пиття у сирому (тобто некип'яченому) вигляді. До речі, у Києві бювети як альтернатива водопровідному водопостачанню масово почали створюватися після катастрофи на Чорнобильській АЕС", - каже Терентьєв.
У столиці України є два типи артезіанських свердловин: із Сеноманського водоносного горизонту, який залягає на глибині 60-150 метрів, та з Юрського - 170–350 метрів. Вода із сеноманського шару має характерний запах аміаку, який за кілька годин зникає - це природна особливість, а не ознака забруднення.
"А щодо сірководню - його багато, наприклад, в артезіанських свердловинах у Хмельницькій області. Він навіть корисний - розчинений у воді каміння у нирках розчиняє", - розповів фахівець.
За його словами, профілактичні зупинки бюветів потрібні для перевірки системи, якості води в накопичувальному баку та стану колонок. Сам бювет - це цілий інженерний комплекс, де вода з підземних шарів подається насосами до бака, а вже потім - до колонок, розташованих на поверхні.
Щодо покинутих бюветів, то спеціаліст пояснює, що причиною може бути пошкодження природних фільтрів або технічні проблеми зі свердловинами. Якщо вода перестає відповідати санітарним нормам, свердловину спершу намагаються очистити, а якщо це не допомагає - її закривають остаточно.
"Для більш ефективної ізоляції артезіанського водоносного горизонту від верхніх шарів ґрунту, які можуть бути забруднені, мають бути щонайменше дві труби... Згодом у землі вздовж труби можуть виникати вертикальні щілини, у підземні шари може просочитися будь-що. Тому свердловини регулярно перевіряють на якість води, відповідність її санітарним нормам. Якщо так звана "протравка" свердловини не допомагає, її закривають. Все, докористувалися", - констатує Терентьєв.
Раніше очільник Полтавської обласної військової адміністрації (ОВА) Володимир Когут заявив, що в регіоні серйозні проблеми зі світлом, водою та теплом. Він зазначив, що це повʼязано з ударами РФ по енергетиці.
"Це був рекордний за кількістю балістичних ракет обстріл. На жаль, маємо значні пошкодження, через що в області відсутні повністю або є перебої з електро-, тепло- та водопостачанням", - додав Когут.
Також влітку у мережі показали, як на Дніпропетровщині обміліли водойми через підрив окупантами Каховської ГЕС. Один з чоловіків тоді показав, як він ходить по дну водойми, яка раніше сягала розмірів від 3 метрів глибиною.