У Центральній Яві чоловік самотужки протягом кількох десятиліть відновлював ліси, незважаючи на глузування людей. Але результат перевершив усі очікування.
Колись пагорби Воногірі в Центральній Яві виглядали зовсім інакше. Через вирубку лісів, сільське господарство та регулярні підпали рослинність поступово зникала, а разом з нею зникали й запаси води.
Річки та струмки пересихали, джерела ставали нестабільними, а місцевим жителям було дедалі складніше займатися землеробством. У деяких селищах води вистачало лише на один сільськогосподарський сезон, пише Times of India. Зазначається, що саме тоді місцевий житель вирішив діяти самостійно.
Чоловік на ім’я Садіман помітив зв’язок між зникненням лісів і нестачею води та прийшов до простої ідеї: повернути дерева на пагорби.
Особливу увагу чоловік приділив баньянам і фікусам – деревам із потужною та розгалуженою кореневою системою. Він висаджував їх не тільки поруч із будинками та дорогами, а насамперед на височинах, звідки вода після дощів швидко стікала вниз.
Робота тривала десятиліттями, і до 2021 року Садіман посадив щонайменше 11 тис. дерев на території площею близько 250 га.
При цьому масштабного проєкту чи державної програми не було. Чоловік сам фінансував свою діяльність. Він вирощував саджанці, обмінював рослини й навіть віддавав худобу, щоб отримати нові дерева.
Ідею Садімана спочатку мало хто підтримував. Одні мешканці не розуміли, навіщо витрачати час і землю на дерева, які ростуть роками й не дають негайної вигоди. Інші ставилися до баньянів з побоюванням через місцеві традиційні забобони.
Самого Садімана деякі сусіди почали вважати людиною, яка втратила розум. Але чоловік не звертав ні на що уваги й продовжував висаджувати дерева.
Рік за роком молоді саджанці перетворювалися на повноцінний ліс, а коріння поступово поширювалося в ґрунті.
Ліс повернув воду
Згодом результати стали помітні неозброєним оком. Рослинність, що розрослася, допомогла ґрунту краще утримувати дощову воду, а кореневі системи сприяли її проникненню в ґрунт. Одночасно дерева захищали схили від ерозії, через яку вода під час сильних злив швидко стікала вниз.
У місцях, де раніше було мало або зовсім не було води, почали з’являтися джерела.
Для мешканців це стало справжньою зміною життя. Воду почали подавати трубами безпосередньо до будинків, а фермери отримали надійніше джерело для поливу.
Найпомітнішим результатом стали зміни у сільському господарстві. Якщо раніше через брак води мешканці деяких районів могли розраховувати лише на один урожай за сезон, то після відновлення водопостачання фермери отримали можливість вирощувати культури 2–3 рази на рік.
При цьому дерева продовжували виконувати свою роботу: утримувати вологу в ґрунті та підтримувати відновлену екосистему.
Ставлення місцевих жителів до Садімана з часом повністю змінилося. Ті, хто колись не розумів його наполегливості, побачили результати на власні очі: зелені схили, відновлені джерела та стабільніше водопостачання кількох сіл.
Раніше УНІАН повідомляв, що Сінгапур посадить мільйон дерев на вулицях, оскільки вони здатні значно знизити відчуття спеки, однак такий метод має як переваги, так і недоліки.
Крім того, Саудівська Аравія посадила 159 млн дерев у пустелі, і через 5 років стало відомо, що з цього вийшло.