Вчені хочуть зберегти цю колекцію, аби її не знищили.
Київський ботанічний інститут та національний гербарій знаходяться недалеко від Майдану Незалежності, де у 2013 році протестувальники розбили табір та провели морозну зиму. Відтоді снаряди стали падати ще ближче.
Як пише earth.com, в одній з комор інституту в рядах архівних шаф зберігається понад два мільйони висушених зразків рослин - плоско пресованих, промаркованих від руки, а в деяких випадках - незамінних.
На цьому місці дослідники пресують та систематизують рослини вже століттями. Більшість людей не знає, що деякі з цих пресованих зразків є єдиним офіційним доказом існування певних видів.
Колекція Київського гербарію
У таких приміщеннях зберігається Національний гербарій України - колекція, яку вчені позначають кодом KW. З приблизно 2,3 млн зразків вона посідає друге місце за величиною серед колекцій рослин та грибів у Східній Європі.
"Заклик захистити її лунає від команди на чолі з Сергієм Мосякіним, який очолює Київський інститут ботаніки імені М. Г. Холодного та курує колекцію гербарію. До нього приєдналися колеги з кількох континентів, щоб обґрунтувати необхідність збереження колекції", - додали у матеріалі.
Також відомо, що офіційно заснована у 1921 році, колекція поповнилася старими університетськими гербаріями з Києва та Харкова, до якої увійшли рослини, пресовані ще у 1700-х роках. Наразі її аркуші документують флору шести континентів, а не лише України.
У жовтні 2022 року через ракетні удари РФ на центр Києва були пошкоджені сусідні наукові та культурні будівлі. Така атака була настільки близько, аби похитнути гербарій, але не настільки, щоб знищити його.
"Колекція пережила цей раунд, але небезпека не зменшилася. Повторні атаки та тривалі відключення електроенергії загрожують стабільним кліматичним умовам, які захищають крихкі, столітні рослини від руйнування. Жоден із цих оригіналів не зберігається як резервна копія в безпечнішому місці. Одна пожежа, повінь або пряме влучання можуть знищити зразки, на збір яких пішло два з половиною століття", - розповіли у матеріалі.
Головною пропозицією команди є масштабне оцифрування - фотографії з високою роздільною здатністю кожного аркуша, етикетки та всього іншого, що зберігаються там, де до них може отримати доступ будь-який науковець.
"Сканування - це не лише створення резервних копій. Коли зображення стануть доступними для дослідників у всьому світі, колекція дозволить їм відкривати раніше пропущені зразки та налагоджувати нові наукові партнерства", - пояснив очільник Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного в Києві Сергій Мосякін.
Українські вчені вже довели, що цей підхід працює. В межах одного проєкту було створено цифровий каталог історичної регіональної колекції з можливістю пошуку, причому в першу чергу було оцифровано найкрихкіші типові аркуші. Тому саме цей підхід зараз радятя застосувати до набагато більшого архіву Київського гербарію.
Таким чином перетворення крихкого національного архіву на спільний глобальний архів може гарантувати, що інформація переживе будь-які наслідки війни для будівлі.
Як писав УНІАН, на Каховському водосховищі з’явилися пелікани. Оператори БпЛА 128 окремої важкої механізованої бригади "Дике поле" зафіксували, як життя повертається туди, де ворог залишив пустелю.
Також повідомлялось, що у Вишневому зафіксували підвищений рівень забруднення повітря через удари росіян.
"За даними середньодобових спостережень, у Вишневій громаді зафіксовано підвищений рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом вуглецю СО2 (вуглекислий газ) та дрібнодисперсним пилом, який утворюється внаслідок пожеж", - наголосили у Київській ОВА.