За три роки долина перетворилася з пустелі на дуже складну екосистему.
На місці колишнього Каховського водосховища за три роки після підриву греблі сформувалася нова екосистема, яка продовжує стрімко розвиватися. Як розповіла виданню LB.ua ботанікиня Анна Куземко, територія, що в перші місяці після катастрофи нагадувала пустелю, нині перетворилася на великий природний комплекс із вербовими лісами, чагарниками, болотними групами та дедалі багатшим тваринним світом.
За словами Куземко, влітку 2023 року освоювати звільнену від води територію почали лише 11 видів рослин-піонерів. Наприкінці 2025 року науковці вже зафіксували понад 340 видів, і їхня кількість продовжує зростати. Під час геоботанічних обстежень на окремих ділянках площею 10 на 10 метрів дослідники знаходили понад 50 видів рослин, що є дуже високим показником видового розмаїття для подібних лісів.
Разом із вербами активно поширюється тамарикс, який формує чагарниковий ярус і надає місцевому ландшафту середземноморських рис. Науковці також відзначають заростання черепашкових відкладів аборигенними видами рослин та поступове освоєння навіть найскладніших для життя ділянок.
Водночас дедалі помітнішою стає роль тварин. Якщо раніше головними "колонізаторами" були рослини, насіння яких переносив вітер, то тепер поширенню багатьох видів сприяють комахи та інші тварини. За словами зоолога Олексія Василюка, молодий ліс швидко заселяється новими мешканцями. Дослідники знаходять сліди лисиць, шакалів і тхорів, а біля водойм регулярно спостерігають численних навколоводних птахів, серед яких є й рідкісні види.
Особливе враження на науковців справив пташиний світ нової екосистеми. Як розповідає Василюк, вербові зарості буквально наповнені співом солов’їв.
"Думаю, в Європі такого іншого лісу солов'їв немає. І це приголомшує", – зазначив він.
За даними дистанційного моделювання, уже близько 75% долини колишнього Каховського водосховища вкрито зімкнутою рослинністю. Основу становлять вербові ліси та очеретяні угруповання. Саме перші три місяці після руйнування Каховської ГЕС, наголошують дослідники, значною мірою визначили майбутній вигляд цієї території.
Дослідники також вивчають вуглецевий баланс нової екосистеми. За їхніми спостереженнями, молодий ліс уже сформував власний мікроклімат і активно взаємодіє з ґрунтом. "Йдеться вже не просто про зарості, а про екосистему, в якій сформувалися певні зв’язки", – наголошує старший науковий співробітник Інституту ботаніки Олександр Поліщук.
Попри складні умови поблизу лінії фронту, науковці продовжують експедиції та вже обговорюють перспективи міжнародного визнання цієї території. За словами Анни Куземко, колишнє Каховське водосховище потенційно може претендувати на статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО як унікальний природний і культурний ландшафт, що виник унаслідок однієї з найбільших екологічних катастроф сучасної України.
Як писав УНІАН, вчені критикують ідею відновлення Каховського водосховища після вигнання окупантів з півдня України. Так, ботанік Іван Мойсієнко вважає, що відновлювати Каховську ГЕС у радянському форматі недоцільно, оскільки це інфраструктурний проєкт середини ХХ століття, який створив екологічно бідну систему водосховища та негативно вплинув на регіон.
Вчений наголосив, що після руйнування греблі на території колишнього водосховища формується значно різноманітніша природна мозаїка з річками, озерами, болотами й луками, а біорізноманіття стрімко зростає. На думку еколога, замість великого водосховища слід розвивати сучасні системи водопостачання та зрошення, включно з локальними водоймами, що дозволило б поєднати потреби людей і відновлення природних екосистем.