Член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко заявив, що Каховську ГЕС не потрібно відновлювати у такому вигляді, в якому вона була, адже це проект середини минулого століття. Про це він сказав в інтерв'ю "Укрінформ".
"З будівництвом ГЕС між населеними пунктами з’явилося десять кілометрів води - людей розділили, були втрачені родинні зв'язки. З точки зору природи, водосховище було одноманітною і бідною екосистемою. Це майже стояча вода, яка дуже сильно цвіла. Була рослинність прісноводна, але тільки на глибині до 3 метрів. Тому на дні водосховища була така собі "пустеля". Зникли цінні види риб", - розповів еколог.
За його словами, майбутнє без ГЕС в регіоні буде, але іншим. Мойсієнко додав, що зараз "мейнстрімом" є руйнування дамб та спуск водосховищ, аби охороняти природу, тому Європейський Союз зобов'язався до 2030 року звільнити від дамб 25 тисяч кілометрів річок.
"Наші спостереження за моніторинговою ділянкою на Кам’янській Січі та аналіз космічних знімків показали, що нині на місці колишнього Каховського водосховища маємо різні водойми: широкі, досить швидкоплинні русла, вузькі протоки, єрики, озера різного розміру. З’являються болота, луки, кучугури, вапняки - велике різноманіття біотопів формується. А раніше біорізноманіття зосереджувалося лише на вузькій прибережній смузі й на мілині", - зауважив експерт.
Мойсієнко наголосив, що вони дослідили тільки шматочок Кам'янської Січі і вже побачили, як на очах біорізноманітті розвивається "в геометричній прогресії".
"А верба, яка виросла на цій території, - скільки вона вже вуглекислого газу вивела з атмосфери! Тобто ми вирішимо досить багато питань стосовно екології, якщо не будемо відновлювати ГЕС", - пояснив він.
Член правління УПГ зауважив, що за оцінкою експертів, Каховський канал є земляним, тому він втрачав дорогою більше води, ніж доставляв її споживачам, тому, на його думку, необхідно заганяти подачу води в труби, аби не було великих втрат, змінювати систему поливу та не використовувати старі радянські технології. За його словами, коли Україна створить сучасний економний полив, тоді не потрібно буде будувати таке водосховище.
"Експерти розглядають варіанти побудови кількох маленьких водосховищ, зокрема, для потреб підприємств Кривого Рогу. Таких-от як ставок-охолоджувач Запорізької АЕС. Робити водосховище площею не 215 тис. га, а 15 тис. га, залишивши 200 тис. га Великому Лугу. Є різні проєкти, але це вже більше до гідрологів. Я впевнений, що ці способи є - забезпечити людей водою і, разом із тим, не відновлювати Каховське водосховище в тому вигляді, в якому воно було. Я за компромісний варіант", - підкреслив фахівець.
Мойсієнко наголосив, що таке дослідження було проведено за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Права людини в дії", яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Підрив Каховської ГЕС: що відомо
Як писав УНІАН, 6 червня 2023 року окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС, тим самим затопивши населені пункти у Миколаївській та Херсонській областях. За місяць після підриву місцевість довколо водосховища перетворилася на пустелю.
Також Росія приховала масштаб наслідків свого вчинку та заявила, що всього загинуло 60 людей, проте за даними журналістських розслідувань, кількість жертв може бути набагато більшою.
Проте нещодавно повідомлялось, що у Каховське водосховище повертається вода. За словами експерта Української природоохоронної групи Григорія Коломицева, це пояснюється весняним таненням снігів.
"За відсутності штучного регулювання рівня води, сьогодні ми можемо спостерігати на території колишнього Каховського водосховища ті самі процеси, що відбуваються на природних, незарегульованих людиною заплавах річок. Весняні водопілля відбувалися на цих землях ще до побудови ГЕС тисячі років", - зазначив він.
