У двох європейських країнах є традиційне полювання на горобцеподібних птахів і там у великих кількостях стріляють, зокрема, ластівок, поділилася експерт.
В теплі краї з України вже відлетіли, зокрема, лелеки та ластівки.
Львівський орнітолог Ганна Кузьо розповіла УНІАН, де зимують птахи, які мешкають в Україні, чи долетіли вони вже до пункту призначення та з якими загрозами стикаються у дорозі.
У різних видів птахів різні стратегії міграції, і вони долають неоднакові дистанції. Чим далі птах летить, тим складніший та більш небезпечний його шлях до теплих країв. Дальні мігранти – це, зокрема, ластівки та лелеки, зазвичай зимують на півдні Африки. Лелекам для перельотів потрібна сонячна погода, бо вони використовують висхідні теплі потоки повітря, які підіймаються з нагрітої поверхні землі – завдяки ним, розправивши крила, ці птахи можуть долати великі відстані.
Лелеки не можуть перелітати великі водні простори, бо від води немає термічних потоків. Тобто, якщо їх потоком повітря занесе у середину Середземного моря, то вони можуть загинути.
Щодо міграції ластівок, то птахів з пізніх виводків, які цьогоріч затрималися в Україні до жовтня, "накрило" різке похолодання, їм майже не було що їсти, бо вже не вистачало комах, і вони гинули через дефіцит калорій.
Загалом птахи під час далекого перельоту можуть зіткнутися з проблемою, пов’язаною з добуванням їжі, оскільки місця, де вони зазвичай зупинялися й харчувалися, могли змінитися, і через виснаження птахам загрожує загибель.
Крім того, для всіх птахів-мігрантів цілодобово небезпечні вітряки, вітрові електростанції з великою кількістю турбін, які з’являються на шляху, який пернатим потрібно долати до теплих країв.
У птахів маршрути польотів складалися століттями, у них немає чатиків у "Телеграмі", в яких повідомляють про нові небезпеки, тому пернаті можуть гинути через вітряки.
Взагалі великі інфраструктурні об’єкти, які з’являються на шляху слідування перелітних птахів, – це небезпека для них.
Є ще одна загроза для птахів-мігрантів – на них полюють. В Африці полюють на лелек, і в Мальті та на півдні Італії і досіє є традиційне полювання на горобцеподібних птахів і там у великих кількостях стріляють, зокрема, ластівок.
Лелеки та ластівки зазвичай відлітають з України в серпні-вересні. Подорож лелеки білого на південь Африки триває близько 50 днів. А більша частина ластівок прилітає туди у жовтні.
Міграцію білих лелек вже багато років поспіль вивчає український орнітолог та природоохоронець Віталій Грищенко. У його статті, присвяченій міграції цих пташок у 2024 році, йдеться, що торік середньою датою початку осінньої міграції стало 7 серпня, і це найбільш рання дата за попередні 32 роки (у попередні роки середня дата початку міграції - 13 вересня). На думку вчених, можливо, це пов’язано зі змінами клімату в тропіках. Грищенко також поділився, що торік середня дата останнього спостереження лелеки білого – це 2 вересня.
Коли птахи повертаються з теплих країв, то можуть стикнутися з тими ж самими небезпеками, які були дорогою туди.
Одна з головних небезпек для птахів під час весняної міграції – різке похолодання. Якщо пернаті вже долетіли до України, міграція майже завершена, а випав сніг, то лелеки можуть пережити невеликий холод в енергоощадному режимі – знайти тепле місце (теплотрасу, сміттєзвалище), зігнути одну лапу та перечекати кілька тижнів такої негоди. Вони можуть знайти собі їжу навіть на смітнику та вижити. А маленька пташка – та ж сама ластівка, яка є комахоїдною, у разі повернення в Україну у час похолодання просто гине, бо не зможе знайти собі їжу. Також цю пташку може банально знести вітром та засипати сніг.
За відомостями Грищенка, торік середньою датою прильоту білого лелеки було 20 березня.
Є приблизна статистика щодо того, скільки птахів гине у дорозі додому, але точних відомостей немає, оскільки не всі перелітні птахи пройшли кільцювання. Західні вчені дізналися, що у більшості видів птахів смертність під час міграції була набагато вищою, аніж у періоди перебування на своїй території.
Дослідники з'ясували, що середня оцінка смертності під час осінніх перельотів була в 3 рази вищою, аніж у періоди перебування на звичній території, а під час весняних перельотів - у понад 6 разів вищою. Важливо зауважити, що смертність мігруючих птахів вздовж афро-євразійських маршрутів значною мірою зумовлена діяльністю людини.
Ластівки та лелеки з України для того, щоб долетіти на зимівлю на південь Африки, долають до 11 тисяч кілометрів в один бік. Тобто в обидва боки вони пролітають понад 20 тисяч кілометрів.
Є таке поняття як "homing" – це вроджена здатність тварини орієнтуватися у незнайомих місцевостях і повертатися до місця свого походження. Не всі птахи тяжіють до своїх рідних місць, однак ластівки та лелеки з України повертатимуться саме в нашу країну. Щодо ластівок, то вони не обов’язково повернуться туди, де у них було гніздо. А от лелеки можуть прилетіти саме у своє гніздо.
Птахи користуються різними механізмами, щоб повернутися до рідних місць:
Раніше Ганна Кузьо розповіла, що в Україні є птах-довгожитель – крук. Західні вчені зазначали, що в неволі такий птах максимально прожив 69 років.