В Україні є три пташки-довгожителі – крук, пугач та орлан-білохвіст.
У нашій країні не проводилися масштабні дослідження, опираючись на результати яких можна було б сказати, який птах найдовше живе, однак західні вчені дізналися максимальну зареєстровану тривалість життя цих птахів у неволі, розповіла орнітолог зі Львова Ганна Кузьо в коментарі УНІАН.
За відомостями дослідників, рекордна тривалість життя пугача – 68 років, а орлана-білохвоста – 42 роки. Круки ж, за даними вчених, живуть трохи довше, аніж пугачі.
Скільки років живуть круки, і чи є якісь рекорди в Україні?
Західні вчені з’ясували, що зареєстрована максимальна тривалість життя крука в неволі – 69 років. На жаль, в Україні не реєстрували рекордну тривалість життя цих птахів. Хоч і на нашій території багато круків, точно невідомо, скільки їм років. Для того щоб знати вік птаха, – потрібно або утримувати його в неволі з народження, або кільцювати, а такі довготривалі дослідження в Україні не проводили.
Де живуть круки в Україні?
Крук досить поширений в Україні птах, але він тяжіє до лісу. Це мешканець лісової зони нашої країни. Ці птахи є не лише на заході чи півночі України, а трапляються по всій нашій території. Просто більше цих птахів буде там, де є ліси. Дуже багато круків можна побачити у Карпатах.
Де гніздяться круки?
Круки найчастіше гніздяться у лісах. Якщо лісу немає, – вони можуть зробити гніздо у лісопосадці або у лісопарку. Для побудови гнізд їм потрібні великі дерева, з яких видно, що коїться довкола. З цієї причини інколи круки можу зробити гніздо на опорі, якою проходить лінія електропередач.
Що їсть крук?
Круки всеїдні, вони можуть пристосуватися до різних джерел харчування – добувати їжу біля населених пунктів, до прикладу, харчуватися відходами на смітниках, їсти корм, який насипали для котів чи собак, ловити мишей на полях, можуть вкрасти з гнізда пташеня інших пернатих. Круки також їдять різне зерно, але їм обов’язково потрібна білкова їжа.
Цікаві факти про круків - чим вони особливі?
Круки належить до родини воронових, їх вважають найбільшими та найрозумнішими серед їхніх "родичів". "Родичі" круків – сорока, ворона, грак, галка, сойка, призвичаїлися до життя у містах. А круки уникають міст.
Якщо крук живе у місті – це виняток з правила. Наприклад, у Львові багато років на Личаківському кладовищі живе пара круків.
У 2012 році закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка за спеціальністю "Екологія".
З 2008 року волонтерила в орнітологічних експедиціях, а потім продовжила орнітологічні дослідження в аспірантурі Державного природознавчого музею у міста Львів.
У 2017-2019 роках координувала проєкт BirdID Ukraine, навчала спостережників за птахами визначати види птахів та залучала волонтерів до проєктів громадянської науки (citizen science).
З 2019 року працює у Франкфуртському зоологічному товаристві. Зараз координує еколого-освітні проєкти у 12 карпатських природно-заповідних територіях.
