У зоні відчуження "новоприбулець" харчуватиметься мишоподібними гризунами, птахами тощо.
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику підтверджено присутність шакала звичайного (золотистого) - виду, який останніми десятиліттями активно розширює свій ареал в Україні та Європі. Як повідомили дослідники, на дорозі між Чорнобилем і Прип’яттю виявлено шакала, який загинув під колесами автомобіля.
"Ця знахідка стала важливим підтвердженням присутності виду на території заповідника, адже раніше його фіксували лише за допомогою фотопасток, слідів та візуальних спостережень", - пояснюють фахівці.
Йдеться, що шакал займає проміжне положення між лисицею та вовком: він більший за лисицю, але значно менший за вовка. Це обережний нічний хижак, який уникає зустрічей із людьми та добре пристосовується до різних умов існування.
Фахівець Сергій Жила пояснює, що присутність цієї тварини в Чорнобильському заповіднику може дещо зменшити чисельність лисиці й уссурійського єнота (єнотоподібного пса). Поява шакала змінить ситуацію, але це некатастрофічно. Як відомо, лисиця й уссурійський єнот є основними переносниками сказу, додає Жила.
За словами Жили, шакал - малознайомий вид для більшості жителів Полісся, тож небагато хто здатний його відрізнити візуально чи за слідами.
"У нашій місцевості відомо зовсім небагато про цих тварин. Шакал важить близько 15 кг. Має сіре або рудувато-золотисте забарвлення, порівняно короткий хвіст із чорним кінчиком. Подушечки середніх пальців передніх лап дещо зрослися – це дозволяє ідентифікувати його сліди. Тварина активна переважно вночі. Веде малопомітний спосіб життя; усеїдний", - розповідає дослідник.
Шакали створюють родинні пари та разом виховують потомство. Небезпеку для людини не представляють.
Здоровий шакал боїться людей та панічно реагує на зустрічі з нами. Небезпеку можуть становити лише особини, хворі на сказ. У такому стані вони втрачають страх і можуть поводитися дещо агресивно. У 2014 році недалеко від села в районі Поліського заповідника побачили шакала, хворого на сказ.
Після того як тварину налякали, вона втекла. Спроби мисливців знайти цього шакала виявились безрезультатними. Але згодом пастухи помітили та вбили хворого хижака.
Історично шакал мав негативний образ для людей. Попри достатньо різноманітну інформацію про цей вид, його поява, як правило, супроводжується вкрай несхвальними публікаціями. Однією з причин є те, що тварина представляє серйозну загрозу для домашньої птиці.
За словами фахівця, шакал володіє непоганими інтелектуальними здібностями, добре розуміється на поведінці людини, легко уникає переслідування. Спектр живлення шакала в Чорнобильському заповіднику ймовірно буде складатись з падла, залишеного вовками, мишоподібних гризунів, птахів, сарни й молодих оленів.
Нагадаємо, нещодавно у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували безногу ящірку – веретільницю. Попри свою змієподібну зовнішність, вона не має жодного стосунку до змій, неотруйна, спокійна та більшу частину життя проводить у грунті або під лісовою підстилкою, де полює на дощових черв’яків, слимаків та інших безхребетних. У зону відчуження веретільниця трапляється нечасто. Через прихований спосіб життя цей плазун залишається малопомітним навіть для досвідчених дослідників.