Onymacris unguicularis має унікальний панцир, який і є ключем до його виживання.
Пустеля Наміб у південно-західній частині Африки є одним із найспекотніших і найпосушливіших місць на Землі. Тут немає струмків чи озер, а дощі йдуть дуже рідко. У таких умовах можуть вижити далеко не всі живі організми, але це під силу жуку Onymacris unguicularis, який знайшов незвичний спосіб втамувати свою спрагу, пише BBC Wildlife Magazine.
Зазначається, що в пустелі Наміб на рік випадає всього близько одного сантиметра опадів. Проте це не проблема для Onymacris unguicularis, оскільки тіло цього жука здатне збирати воду.
У виданні поділилися, що панцир Onymacris unguicularis вкритий крихітними горбками з водопритягувальними кінчиками. Западини між горбками мають надгідрофобну мікроструктуру, вкриту гладкою воскоподібною речовиною.
Під час туманів вершини опуклостей панцира Onymacris unguicularis затримують найдрібніші краплини води, після чого вони скочуються по спині жука прямо в його рот. Цей механізм схожий на гідратаційний пакет, який сам набирає воду.
У виданні підкреслили, що Onymacris unguicularis п'є доволі рідко, адже ранковий туман у пустелі Наміб утворюється тільки один або два рази на тиждень. Для жука кожна крапля на рахунку.
Щоб зібрати якомога більше води, Onymacris unguicularis повертається обличчям до вітру, піднімає задню частину тіла і опускає голову, нахиляючи тіло під кутом 45° до землі. Це гарантує те, що вода потрапляє в потрібне місце.
Раніше стало відомо, що жук-голіаф опинився під загрозою зникнення. Еколог Лука Луїселлі розповів, що 80% популяції Goliathus cacicus у Кот-д'Івуарі скоротилося через руйнування їхнього середовища проживання. Водночас чисельність Goliathus regius у його природному середовищі існування скоротилася на 40%.
Західна Африка довгий час залишалася епіцентром світової індустрії какао, забезпечуючи понад 70% світового виробництва шоколаду. Разом зі зростанням попиту на какао прискорювалися і темпи вирубки лісових масивів, які є природним середовищем існування жуків-голіафів.