Закриття діри цього року відбулося не лише раніше очікуваного терміну, а й найраніше з 2019 року.
Згідно з новими даними науковців, озонова діра над Антарктидою затягується і невдовзі може остаточно зникнути. Про це пише Daily Mail.
Служба моніторингу атмосфери "Копернік" (CAMS) встановила, що діра, яка щороку з’являється над Антарктидою, в понеділок, 1 грудня, закрилася. Це відбулося не лише раніше очікуваного терміну, а й найраніше з 2019 року.
Більше того, у 2025 році озонова діра на піку досягла найменших розмірів за останні п’ять років - 21,08 млн км².
Зазначається, що вже другий рік поспіль озонова діра має відносно невеликі розміри порівняно з великими і тривалими дірами 2020-2023 років. І це підживлює надії на повне відновлення озонового шару - потенційно впродовж найближчих десятиліть.
Директор Служби моніторингу атмосфери "Копернік" Доктор Лоранс Руїль назвав раннє закриття та порівняно малий розмір "обнадійливим сигналом".
"Це відображає стабільний щорічний прогрес, який ми зараз спостерігаємо у відновленні озонового шару", - наголосив він.
Видання уточнило, що озонова діра технічно не є "дірою" у прямому розумінні, де озон повністю відсутній, а радше зоною надзвичайно сильного виснаження озону над Антарктидою.
Зазвичай вона відкривається в серпні, досягає максимуму у вересні або жовтні, а закривається наприкінці листопада або на початку грудня.
У 2025 році озонова діра почала формуватися доволі рано - у середині серпня. Наприкінці серпня її розмір трохи зменшився, але на початку вересня знову зріс до максимуму - 21,08 млн км². Учені кажуть, що такий розмір є "доволі типовим" для цього періоду, але суттєво меншим за максимум 2023 року - 26,1 млн км².
Упродовж вересня розмір озонової діри поступово зменшувався, але "залишався значним", встановили фахівці. У вересні й жовтні він коливався між 15 млн км² (приблизно площа Антарктиди) і 20 млн км². Але в першій половині листопада площа озонової діри стрімко скоротилася, що вказувало на можливість раннього закриття.
Невелика ділянка низького рівня озону трималася ще у другій половині місяця, доки діра повністю не закрилася 1 грудня. Це найраніше закриття від 2019 року і одне з найраніших за останні чотири десятиліття, пише видання.
Озоновий шар розташований у стратосфері (другому шарі атмосфери Землі). Він поглинає майже все шкідливе ультрафіолетове випромінювання (UVB), тому є ключовим захистом життя на планеті.
Наявність озонової діри збільшує кількість випромінювання, що досягає поверхні Землі: чим більша діра - тим більше впливу.
Озонову діру вперше виявив британський метеоролог Джонатан Шенклін у 1980-х роках, і це стало світовою сенсацією. Науковці вважають, що діра виникла через викиди штучних хімічних речовин, зокрема хлорфторвуглеводнів (ХФВ), в атмосферу.
У грудні 1987 року країни підписали Монреальський протокол - міжнародну угоду про припинення виробництва ХФВ та інших речовин, що руйнують озоновий шар. Хоч цей документ фактично зупинив виробництво 99% усіх озоноруйнівних хімікатів, решта 1% все ще зберігається в атмосфері.
Взимку у Південній півкулі над Антарктидою формується великий стовп дуже холодного, обертового повітря. Це концентрує залишки ХФВ у зоні, де холод і сонячне світло сприяють їхній реакції з озоном, руйнуючи його.
Експерти сподіваються, що з часом ХФВ повністю зникнуть з атмосфери, хоча цей процес повільний. За оцінками CAMS, завдяки забороні озоновий шар зможе повністю відновитися між 2050 та 2066 роками.
"Цей прогрес слід відзначити як вчасне нагадування про те, чого може досягти міжнародна спільнота, коли вона спільно працює над вирішенням глобальних екологічних викликів", - наголосив Руїль.
Як повідомляв раніше УНІАН, через зміну клімату Європа, а з нею і Україна, втрачають запаси води. Учені з Університетського коледжу Лондона у співпраці з Watershed Investigations та газетою The Guardian проаналізували дані супутників за 2002–2024 роки, зокрема зміни у ґрунтових водах, річках, озерах, вологості ґрунту та льодовиках.
Результати дослідження показали разючий дисбаланс: північ і північний захід Європи, зокрема Скандинавія, частини Великої Британії та Португалії, стають більш вологими, тоді як великі території півдня та південного сходу, включаючи частини Великої Британії, Іспанії, Італії, Франції, Швейцарії, Німеччини, Румунії та України, висихають.
Також ми писали, що людство не витримає поріг глобального потепління у межах 1,5 градуса. Щоб залишатися нижче цього порогу, світу потрібно скоротити щорічні викиди парникових газів на 55% порівняно з рівнями 2019 року до 2035 року. Але у багатьох країнах не впровадили адекватних дій, тому шансів на це майже немає, вказують науковці.