На першій стадії свого життя цей організм є живою плазмовою краплею, яка вміє самостійно рухатися.
В українських лісах мешкає лікогала надеревна, відома як "вовче вим'я" – слизовики, які повзають по деревах та перетворюються на кульки.
"Коли мікросвіт вирішує остаточно зламати нам логіку, він підкидає на старі трухляві пеньки ось такі ідеально круглі кульки. Вона виглядає так, ніби якась лісова німфа загубила тут свою коралову намистину або шматочок екзотичного десерту", - повідомляє "Лісовиця".
Насправді, за словами дослідників, це ликогала деревна, і записувати її в гриби буде великою помилкою. Йдеться, за слизовик - істоту, яка балансує на межі між рослинним і тваринним світом. Поки ця рожева кулька молода, всередині неї ховається рідка маса, але найдивовижніше відбувається до цього моменту. На першій стадії свого життя цей організм є живою плазмовою краплею, яка вміє самостійно рухатися, повільно переповзаючи деревиною в пошуках мікроорганізмів.
Вона мандрує темними вологими куточками хащів, а коли приходить час розмножуватися, виповзає на світло, твердіє і перетворюється на такий нерухомий оксамитовий арт-об'єкт.
"Природа створила справжніх лісових прибульців, які тихцем повзають під нашими ногами, поки ми шукаємо великі боровики в моху, натрапляючи на такі мікроскопічні дива", - розповідають фахівці.
Лікогала надеревна (Lycogala epidendrum) - вовче молоко, вовче вим'я – вид слизовиків з родини тубіферові. Згідно з відкритими джерелами, плодові тіла (еталії) цього організму - кулеподібної форми, гладенькі або з бородавками, розміром 0,5-1,5 см, зібрані по декілька (іноді по декілька десятків), спочатку вкриті спільною оболонкою (перидієм). Молоді еталії рожеві, червонуваті, згодом темніють, стають брунатними, жовтуватими або сіруватими.
Коли плодові тіла дозрівають, то лускають, у верхній частині утворюється щілина, з якої вивільняються спори. Спорова маса рожевувата, окремі спори рожеві чи сіруваті, кулясті, вкриті сіткою або щетинками, діаметром 4-7 мкм.
Оселяється на гнилій деревині, колодах, пеньках. Зустрічається у різних кліматичних зонах, від помірної та субальпійської до тропіків. Сапротроф, розкладає деревину, старі трутовики тощо.
В Україні плодові тіла можна виявити з травня до листопада.
Лікогала надеревна є джерелом глікозидів лікогалінозиду A і B, які пригнічують ріст грам-позитивних бактерій.
Нагадаємо, у карпатському лісі сеед вологої хвої, трави та опалого листя з'явився гриб, який через свій вигляд легко можна прийняти за маленький карамельний десерт. Його округлий капелюшок буквально сяє після дощу. Волога вкрила гладеньку поверхню тонким блискучим шаром, через що гриб нагадує солодку цукерку або трюфель із карамельною глазур'ю.