За словами експерта, енергетична інфраструктура столиці опинилася на межі стійкості.
У січні 2026 року Росія суттєво посилила обстріли енергетичної інфраструктури Києва. У ніч на 9 січня ворог атакував найбільші столичні теплоелектроцентралі - ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, - залишивши без тепла половину Києва. Особливо важкою ситуація виявилася на Лівому березі міста.
У ніч на 13 січня Росія повторно атакувала енергетику столиці, чим повторно занурила киян у темряву та холод. Як зазначали енергетики, після останньої атаки стан справ погіршився і для Правобережжя Києва.
Як повідомляють кияни у соцмережах, у деяких будинках тепла та світла немає вже п’ятий день поспіль.
Через неможливість швидко відновити опалення у частині будинків ще 9 січня почали зливати воду з систем опалення. Але це зробили не всі, і мережею почали ширитися моторошні фотографії порваних труб у будинках.
Енергетичний експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв розповів УНІАН про те, наскільки масово по Києву рве труби, хто має фінансувати ці ремонти, скільки витримають старі будинки без опалення, коли в оселях киян нарешті потеплішає, та скільки ще здатна витримати українська енергосистема.
З’явилася інформація, що у багатьох будинках в Києві порвало труби, оскільки з їхніх систем не було злито воду. Чи маєте ви інформацію, наскільки масове це явище? Скільки триватиме у такому разі ремонт?
Відбулося це тому, що є будинки 5-9 поверхів, де теплопостачальна компанія, теплокомуненерго, постачає теплоносій і забезпечує власною насосною групою тиск. У цих будинках в першу чергу зливалася вода.
А є будинки вище 9 поверхів, включно з сучасними ЖК, де відповідальність теплокомуненерго закінчується на межі балансової належності. Тобто, там за мережі, за насосну групу відповідає або ОСББ, або керуюча компанія. І саме вони приймають рішення зливати чи не зливати воду. За різними оцінками, від 300 до 650 таких будинків є.
І від цього можемо сміливо сказати, що, в середньому, серед 500 будинків по Києву є такі, що не злили воду. Вони поки що є відносно "розмороженими". Але усе залежить від того, які будуть середні температури. Якщо температура (в квартирі, - УНІАН) опускатиметься нижче нуля, то, відповідно, будемо мати заморожування.
Наразі фотографії, які розповсюджуються, зроблені не у квартирах, а у місцях загального користування – це сходи, підвали, горища. Такого суттєвого охолодження квартир наразі немає по Києву.
Є проблеми, які пов'язані з подачею теплоносія. Можна говорити, що, в середньому, у 1000-1200 будинків немає стабільного теплопостачання. Це пов'язано з тим, що продовжуються аварійні ремонти на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, які подають теплоносій у багатоквартирну забудову.
Там де трапились пориви труб, це можуть полагодити місцеві зварювальники, сантехніки. Поки що критичних ситуацій немає. Але за цей тиждень Київ максимально наблизився до комунальної та енергетичної катастрофи – такого не було за весь період незалежності України.
Про які терміни відновлення теплопостачання ми можемо говорити зараз?
В принципі, за цей тиждень максимально дадуть теплоносій де тільки можна. Головне, щоб будинки готові були його прийняти.
А якщо трубі кінець, то відновлення може зайняти до місяця. І знову таки питання - а хто ці труби буде закуповувати? Мешканці власним коштом? Або керуюча компанія? Або ОСББ?
Я сумніваюся, що ОСББ буде брати на себе таку відповідальність. Всі будуть, як завжди, кидати один на одного криві погляди і звинувачувати: одні - міську владу, інші - центральну владу, а влада буде звинувачувати власників житла.
Але уся ця ситуація показує, що ми виявилися не готові до таких суттєвих військових ризиків.
А хто взагалі має фінансувати ці ремонти?
На міську інфраструктуру фінансування буде з резервного фонду – міського або державного бюджету.
Інша проблема, що у будинках, коли закінчується межа балансової належності, якщо постраждала інфраструктура знаходиться за будинковим лічильником, власники житла будуть самі змушені проводити ці ремонтні роботи.
І ніяких компенсацій не буде?
Можливо, буде терміново прийнята якась міська бюджетна програма – хоча б по частковій компенсації. Або, наприклад, передбачать надання витратних матеріалів з боку міської адміністрації, а роботи вже будуть виконувати власники житла. Це було б логічно в такій ситуації, оскільки кошти у столиці є.
У Харкові так відбувається, наприклад, по заміні вікон. Тобто міська рада фінансує тобі вікна, а ти вже винаймаєш бригади, які тобі їх встановлюють.
Де закінчується межа відповідальності міських комунальних служб за відновлення води та тепла?
Грубо кажучи, на вході у будинок. Все інше - це відповідальність співвласників житла або керуючої компанії.
Як українська підземна інфраструктура реагує на сильні морози? Чи будуть лопатися труби і там?
Підземні комунікації переважно вкладаються глибше так званої лінії промерзання грунту – для Києва це 1,2 метра. Нижче - додатні температури.
У нас відбувається пориви - наприклад, на Кловському узвозі вже другу добу є порив тепломережі. Але з температурою це ніяк не пов'язано. Це відбувається за рахунок того, що після обстрілів, після суттєвого пошкодження теплокомунікацій і подачі теплоносія від котелень, від ТЕЦ-5,6 і Даринської ТЕЦ є розбалансування мережі всередині теплових районів і кварталів.
Як довго стара радянська інфраструктура зможе витримувати морози без опалення? Що чекає на хрущівки, сталінки, адже вони і так вже відстояли в два або три рази більше, ніж закладалося в експлуатаційні норми?
Хрущівка - така п'ятиповерхівка: або панельна, або цегляна - вона за добу перетвориться на холодильник. Тобто там вже будуть від'ємні температури.
Якщо говорити про панельну 9-поверхову забудову, це десь півтори-дві доби.
Будинки сталінського типу мають товстіші стіни, вони будуть до 2-3 діб тримати температурний режим.
Ну, а сучасні будинки вже мають високий клас термогерметизації, вони утеплені проєктом і тому при середньодобових мінус 10 градусів за Цельсієм вони можуть до 4-5 діб бути без опалення. У мене, наприклад, сучасний будинок, то не було майже 20 годин опалення і електрики – відповідно, температура опустилась лише до 16 градусів за майже добу.
Що відбувається з каналізаційною системою багатоповерхівок під час сильних морозів і відключень електроенергії? Чи є ризик повного паралічу санвузлів в таких умовах?
Там, де є самоточна каналізація (система водовідведення, у якій стічні води рухаються по трубах під дією сили тяжіння, без використання насосів, - УНІАН) - головне забезпечити резервне електропостачання на міські каналізаційні насосні станції. В принципі, у Києві великих проблем немає, там закуплені генератори комунальними підприємствами.
Але якщо ми будемо говорити про житлові багатоквартирні будинки, - якщо закриють, грубо кажучи, крани, то там за тривалої відсутності електропостачання є загрози підтоплення підземних паркінгів і підвальних приміщень. Але квартири, звичайно, не затопить.
Умовно кажучи, першому поверху краще переселитися?
Такої високої загрози немає, оскільки будь-які технічні приміщення конструктивно мають вікна, двері, і це буде природним витоком.
Але критичної ситуації по каналізаціям не буде. Все працює в штатному режимі, вони мають резервне живлення. У нас більша проблема буває влітку, коли великі об'єми, і не справляються мережі.
Скільки часу місто здатне функціонувати без стабільної роботи каналізації без ризиків епідемій?
Зараз морози. Всі ці кишкові палички не будуть так розповсюджуватися. У нас в Києві дуже рідко бувають аварійні скиди з очисних споруд, але в зимовий період це не призведе до поширення захворювань.
Скільки атак ще здатна витримати енергетична та теплова інфраструктура у Києві?
Ми наразі на межі критичності, на межі стійкості. Метеорологи прогнозують ще два тижні суттєвих морозів, але, в принципі, якщо не буде суттєвих обстрілів і будуть тривати відновлення тими темпами, які є, то кінця тижня ми стабілізуємося по теплопостачанню. Морози не дозволять нам зайти в лагідні графіки відключень світла, але поступово їхня жорсткість буде зменшувати. Але за умови, якщо не буде подальших обстрілів.
Чи вистачає в Україні обладнання для ремонтів енергооб'єктів?
Найважче - це трансформатори. Ми маємо певний запас на території України і за її межами. Але разом з тим ще кілька суттєвих ударів по трансформаторному обладнанню може призвести до дефіциту ремонтного запасу.