РФ пропонує учасникам СНД розширити використання нацвалют у взаємній торгівлі, а також підписати конвенцію про вільну торгівлю. Грунт для подальшої експансії чи добрі наміри?..
Першоквітневе засідання міністрів фінансів країн-членів Співдружності Незалежних Держав хоч і відбулося в день гумору - натяку на жарт не мало. Його результати досить насторожують, особливо якщо брати до уваги спрямованість нової української влади. Її завзятість у тому, щоб довести свою спроможність в битві за ціну газу, нічим не поступається наполегливості голови російського уряду в здійсненні ідеї фікс - відновити панування РФ на пострадянському просторі іншими словами - відродити СРСР.
З чого почнеться СРСР?
А напередодні засідання, 10 березня, у Москві у Виконкомі СНД відбулося засідання експертної групи з вивчення можливостей ширшого використання національних валют держав СНД у взаєморозрахунках експортно-імпортних операцій.
Серед заходів, передбачених планом, - усунення міждержавних бар'єрів у взаємній торгівлі, скоординований захист внутрішніх ринків держав СНД від недобросовісної конкуренції з боку господарюючих суб'єктів третіх країн, проведення координованої політики підтримки промисловості, ринків продовольства та інших товарів.
Усе це, згідно із заявою голови Виконавчого комітету - виконавчого секретаря СНД Сергія Лебедєва, допомогло б здолати найбільш гострі фази кризи. Хороший метод втілення ідеї - боротьба з наслідками кризи…
***Співдружність Незалежних Держав (СНД) створена в грудні 1991 року. У прийнятій декларації учасники Співдружності заявили про свою взаємодію на засадах суверенної рівності. СНД об'єднує: Азербайджанську Республіку, Республіку Вірменія, Республіку Білорусь, Республіку Казахстан, Киргизьску Республіку, Республіку Молдова, Російську Федерацію, Республіку Таджикистан, Республіку Узбекистан та Україну. З серпня 2005 року Туркменістан вийшов з дійсних членів СНД і отримав статус асоційованого члена-спостерігача. З грудня 1993 до 18 серпня 2009 року до складу СНД входила Грузія.
У вересні 1993 року голови держав Співдружності підписали Договір про створення Економічного союзу для формування загального економічного простору. У 1995 році підписали Угоду про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній областях чотирьох країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія) і Угоду про створення Співтовариства Суверенних Республік у складі Білорусі і Росії із створенням відповідних координаційних органів. Рішенням Міждержавної Ради чотирьох країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія) в лютому 1999 року Республіка Таджикистан визнана повноправним учасником Митного союзу.
У жовтні 2000 року голови держав п'яти країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан) підписали Договір про створення Євразійської економічної спільноти. Нині Вірменія, Молдова і Україна мають статус спостерігача при ЄврАзЕС. 25 грудня 2005 року до цієї організації приєднався Узбекистан.
У вересні 2003 року чотири країни - Білорусь, Казахстан, Росія та Україна підписали угоду про формування ЄЕП (Єдиного економічного простору).
Взаємодія країн у рамках Співдружності Незалежних Держав здійснюється через його координуючі інститути (статутні органи, виконавчі органи і органи галузевої співпраці СНД).
"Ми зараз ведемо роботу, щоб політика наших Центральних банків, взаємний режим розрахунків дозволяли розширити використання національних валют", - сказав він. За словами віце-прем'єра, для цього потрібно буде спростити розрахунок в національних валютах. Зокрема, повинні з'явитися взаємні котирування валют країн СНД. "Зараз котирування здійснюються через третю валюту - долар або євро. Це умовні курси, прямих котирувань немає", - сказав О.Кудрін. На його думку, відсутність прямих котирувань ускладнює оцінку вартості товарів на ринку.
Також він зазначив, що вже зараз розрахунки з білоруськими підприємствами частенько ведуть в рублях. "Це вибір самих господарюючих суб'єктів", - уточнив віце-прем'єр, додавши, що підприємства самі обирають, у якій валюті їм зручніше здійснювати розрахунки. А. Кудрін також сказав, що у Росії вже є досвід розрахунків у національній валюті з Китаєм.
Як кажуть, звідси детальніше. Тобто Росія збирається вигнати долар за межі СНД. Сильно розкручена тема зміщення долара як резервної валюти не пройшла (подейкували, що саме Китаю і РФ був вигідний сценарій скандалу, який розкручувався в розпал кризи), і тепер війну з "зеленим" починають на регіональному рівні.
Не зупиняючись на досягнутому..
І грунт для цього готують ретельно. На згаданому засіданні Росія запропонувала учасникам СНД підписати конвенцію про вільну торгівлю, щоправда, з зауваженням, що це не зобов'яже увійти до Митного союзу.
Як заявив після зустрічі з перший віце-прем'єр РФ Ігор Шувалов, "зараз настав час, коли ми в змозі і нам украй необхідно виробити загальні підходи, двосторонні і багатосторонні, до торгівлі. Це можна зробити у рамках конвенції СНД, і ми повинні розуміти, на які обмеження зараз варто було б піти або взагалі відмовитися від таких, що практично неможливі. Але ось ті обмеження, які будуть при інституті вільної торгівлі - про них нам потрібно домовитися з усіма партнерами". "Укладення такого договору не має на увазі входження усіх держав, що підписали цю конвенцію, в Митний союз", - пояснив він. Віце-прем'єр зазначив, що Митний союз Росії, Казахстану та Білорусі тільки формується і його механізми ще потребують доопрацювання, щоб вони "працювали як годинник".
І. Шувалов також запросив українських експертів "уважно проаналізувати усю нормативну базу, яка є по Митному союзу". "Ми збираємося зараз провести цілий ряд зустрічей з Європейським Союзом і США для того, щоб продемонструвати усі основні інститути Митного союзу. І ми підтверджуємо, що інститути Митного союзу базуються на основних принципах діяльності СОТ і жодним чином не суперечать основним принципам Європейського Союзу", - підкреслив І.Шувалов. У відповідь Микола Азаров заявив, що Україна готова до поглиблення співпраці з Російською Федерацією.
Іншими словами, починайте "брати менші" вивчати і розглядати, поки вам дають час. І що найцікавіше, що в "новій" на сьогодні Україні на ці посилання відгукуються. Вже дуже вірять в "газову" допомогу, МВФ зі своїми прагматичними розрахунками, видно, виживання ставить під питання, а тут ще борги підтискають, причому великотонажні (з початку року держборг збільшився до 38 млрд дол., за оцінкою експертів, в сукупності і внутрішній, і зовнішній - на рівні понад 100 млрд. дол.).
Та і головне тут не в запропонованих формах. Дуже просто в сьогоднішній політичній каруселі не помітити, як втрачаєш те насправді цінне, важко втримуване - незалежність. Заспокоює тільки одне - у чесної або не зовсім коаліції все ж вистачило розуму не поринути в митну авантюру з головою. Того ж дня, коли відбулося засідання в Москві, Рада не підтримала постанову про проведення парламентських слухань 21 квітня щодо входження України в Митний союз (не секрет, що депутатські слухання завжди закінчуються чітким визначенням - бути або не бути, розглядати або ні).
Наступне засідання Ради глав урядів країн СНД пройде знову-таки в Москві 21 травня. Про які нові ініціативи північної сусідки піде мова і які заяви робитиме наша влада, покаже час. До цього ще повинні відбутися газові переговори, але натяк на їх підсумок вже є. Мінекономіки оприлюднило свої ініціативи підняти ціну газу для населення і підприємств комуненерго. Згідно з офіційним листом, відомство вважає, що подальша адміністративна заборона цін на газ для усіх груп споживачів призводить до збільшення витрат держбюджету з виплат компенсації "Нафтогазу" за різницею в тарифах, а також до недоотримання держхолдингом виручки, яка повинна спрямовуватися на нарощування власного видобутку газу. Крім того, наголошують у міністерстві, дія вказаної постанови може викликати дефіцит коштів "Нафтогазу України" для розрахунків за імпортний газ і до визнання НАКу банкротом.
Іншими словами, "регіонали" у такий спосіб попереджають - на наші поклони Росія не відреагувала, готуйтеся до гіршого, чого, втім, нам робити не треба. Ми ще не знаємо, що таке краще.
Нана Чорна (УНІАН)