Президент пропонує законодавчі новинки: термін перебування на посаді голови Нацбанку збільшать до 7 років, значимість Ради НБУ мінімізують, центробанку нададуть право погашати кредити МВФ за рахунок золотовалютних резервів...
Що стосується суті, то загалом законопроект передбачає посилення незалежності НБУ. Також пропонують розмежувати цілі діяльності Нацбанку відповідно до їх пріоритетності, позбавити Раду НБУ права застосування відкладального вето, встановити кваліфікаційні вимоги до членів Ради і правління регулювальника і ще ряд принципових позицій. І це зовсім не ідея влади, це - одна з умов МВФ для надання кредиту, якого так запекло прагне Україна. У заяві Фонду, яку оприлюднили після досягнення на рівні експертів домовленості про виділення нашій країні позики на суму 14,9 млрд. доларів, сказано: "Реформи фінансового сектора (які обговорені для реалізації - ред.) зосереджені на відновленні здорової банківської системи, у тому числі за рахунок забезпечення адекватного рівня капіталізації банків і посилення незалежності Національного банку України". Інакше кажучи, програма реформування НБУ розписана за участю кредитора. Причому поради МВФ для нас не є Бог зна якою новиною. Про необхідність посилення незалежності НБУ і політики, і експерти говорять від середини 90-х.
Запропоновані нововведення базуються на міжнародному досвіді, де роль центробанку дійсно значуща, і в окремих випадках саме від регулювальника залежить фінансова стабільність країни.
Права і обов`язки на новий лад
Наділ незалежністю перекликається з підвищенням відповідальності за вчинені дії. Згідно з документом, голова Нацбанку може бути знятий з посади у разі "втрати бездоганної ділової репутації". Цієї статті немає в українському законодавстві, тому дуже часто критика на адресу перших осіб НБУ носить швидше рекомендаційний характер, ніж практичний. Законопроект цей недолік ліквідовує.
Як зазначено у документі, головним завданням НБУ є забезпечення цінової стабільності в країні, для цього він здійснює емісійну діяльність, регулює ліквідність банківської системи, і вживає інші заходи для монетарної спроможності економіки. При цьому завдання з рефінансування банків, а тим більше галузей економіки, Нацбанк вирішує тільки за умови дотримання цінової стабільності. Фактично це дає можливість регулювальникові відмовити у фінансуванні різного роду державних програм за рахунок його коштів, що є, в основному, емісією гривні. Складно сказати, чи зможе НБУ реально скористатися цим правом, але нові повноваження дозволяють добре врізати згубну практику вирішувати проблеми держбюджету за рахунок "друкарського верстата".
Законопроект містить ряд положень, які де-факто діють на нашому ринку, але не мають юридичного підтвердження. Зокрема: заборона безпосередньо НБУ купувати на первинному ринку держоблігації, а також видавати кредити державним структурам. Але при цьому регулювальникові надають право купувати цінні папери на вторинному ринку. Ба більше, тепер Нацбанк щомісячно повинен буде публічно інформувати про обсяги операцій рефінансування, їх ефективність та розкривати велику частину даних про рух грошей. Це дасть можливість об`єктивно оцінити стан справ у регулювальника і дозволить передбачати формування негативних наслідків тих чи інших дій.
Законопроект також пропонує закріпити за НБУ право за рахунок золотовалютних резервів погашати кредити МВФ. Це - стандартна світова практика.
Як підсумок - пропонований законопроект дійсно дозволяє зробити НБУ повноцінним європейським центробанком. І тоді виступ його очільника, затамувавши подих, будутьслухати усі представники бізнесу, вгадуючи по жестах, як же йдуть справи з українськими фінансами...
Наталія Щербатюк, аналітик Українського аналітичного центру (для УНІАН)
P.S. 9 липня 2010 р. Верховна Рада України прийняла в цілому Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України".