У Податковому кодексі чітко простежується прогрес в плані підтримки бізнесу. Головне питання, наскільки ефективно запрацюють нові механізми. Адже декларуючи зниження фіскального тиску, Кабмін збільшує план зі збору податків... (Частина друга)...
Українські податки – на “передовій”
Українська податкова система є однією з найбільш складних і найменше ефективних не тільки серед країн європейського регіону, але й в глобальному масштабі, що регулярно підтверджують міжнародні звіти і рейтинги, дослідження вітчизняних економістів, а також оцінки інвесторів, які працюють в Україні. У рейтингу податкових систем Paying Taxes 2010, підготовленому Світовим банком спільно з PriceWaterHouseCoopers, Україна посіла 181 місце з 183 досліджуваних країн. За даними дослідження, середньостатистичне українське підприємство протягом року здійснює 147 обов`язкових платежів, що є найгіршим показником у світі (183 місце). Для порівняння, в Росії платежів 11, Польщі - 40, Чехії - 12, Білорусі - 107, Грузії - 18, США - 10, Франції - 7, Китаї - 7. Значна частина податків і внесків (96) в Україні пов`язані з оподаткуванням праці.
Закономірно, що розгалужена система податків провокує високе фіскальне навантаження на комерційний прибуток українських підприємств, більше 57% якого вилучається до бюджету і позабюджетні фонди. При цьому 43,1% комерційного прибутку йде на сплату внесків і відрахувань до фонду оплати праці, 12,3% складає податок на прибуток підприємств. Показник реальної ставки корпоративного податку середньостатистичного підприємства України говорить про те, що фіскальне навантаження у нас істотно вище, ніж в інших країнах з економікою, що розвивається. За рівнем оподаткування праці вітчизняна податкова система взагалі знаходиться серед найобтяжливіших як у порівнянні з ЄС (28,6%), так і в масштабах світу (16,1%).
У даному контексті автори Податкового кодексу абсолютно раціонально ставили перед собою завдання знизити рівень оподаткування на корпоративний сектор. Зроблено це в два способи – зниження ключових податків і надання податкових пільг.
Податкові пільги
ПК передбачає декілька груп податкових пільг, які надаються за наступними критеріями:
- за галузевою ознакою, коли в певній сфері створюються сприятливі і стимулюючі умови;
- за територіальною ознакою, коли уряд заохочує розвиток бізнесу в економічно нерозвинених районах країни;
- за розмірами і масштабами самих фірм, коли надається підтримка малому і середньому бізнесу;
- за функціональним призначенням – енергозберігаючі, ресурсоефективні або інноваційні технології, що дозволяють знизити витрати виробництва, підвищити ефективність і продуктивність, зменшити собівартість продукції і підвищити її конкурентоспроможність.
У нинішньому ПК позитивним сигналом стало зниження кількості податкових пільг, у порівнянні з першим варіантом Податкового кодексу. Крім того, в документі виписані жорсткі рамки використання пільг. Так, сума коштів, вивільнена від отримання податкової пільги, повинна спрямовуватися платником податків на збільшення обсягів виробництва, реконструкцію, оновлення основних виробничих фондів, освоєння нової техніки і технологій. При цьому у випадку, якщо кошти будуть використані не за цільовим призначенням, то платник податків зобов`язаний розрахувати прибуток без урахування податкової пільги і сплатити податок в повному розмірі в поточному періоді, а також сплатити пеню в розмірі і за період, визначені законодавством.
Преференції: плюси і мінуси
З одного боку, це має дати імпульс для оновлення основних фондів. У той же час, з технічної точки зору нововведення викликає масу питань. Наприклад, компанія купить Мерседеси замість КрАЗів – вона, по суті, одержить податкову пільгу на підставі того, що німецькі машини споживають менше солярки, а тому «більш енергоефективні». Іншими словами, надається можливість отримання порівняно великої кількості пільг, але всі вони будуть економічно непродуктивними.
Ще однією преференцією є звільнення до 1 січня 2019 року від ПДВ операцій з постачання техніки, устаткування, апаратури, яка визначена в Законе «Про альтернативні види палива», - використовуються для реконструкції і будівництва підприємств з виробництва біопалива. А також для будівництва, виробництва і реконструкції технічних і транспортних засобів, якщо ці товари використовують біопаливо і аналогів їм не існує в Україні.
Важливо, що у разі нецільового використання вказаних товарів платник податків зобов`язаний збільшити податкові зобов`язання на суму ПДВ, яку потрібно було б сплатити в день імпортування таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на цю суму, виходячи з 120% облікової ставки Нацбанку.
Також пріоритетними є галузі з виробництва космічної техніки, ракетоносіїв, літакобудування (звільняється від ПДВ до 1 січня 2016 року), видавнича діяльність, виробництво паперу і картону (звільняється від ПДВ до 01.01.2015), звільняються тимчасово – до 01.01.2015 – від митних зборів товари поліграфії.
Повністю звільняються на 10 років від сплати податку на прибуток підприємства легкої промисловості. Правда, при абсолютно справедливій умові – вони повинні працювати на своїй, а не на давальницькій сировині.
До 1 січня 2016 року від сплати земельного податку звільняються суб`єкти, що займаються літакобудуванням і кінематографією (виробники національних фільмів).
Не забули і про Євро-2012: готелі 3-, 4-, 5-зіркові звільняються від оподаткування строком на 10 років, якщо вони введуться в експлуатацію до 01.09.2012 року.
У принципі, стимулювання корпоративного бізнесу – звичайна практика в більшості розвинених країн. Проте, як правило, пільги супроводжуються жорсткими умовами надання. Наприклад, навіть в найліберальнішій економіці – у США – уряд надає податкові пільги і кредити фірмам, які працюють у сфері розвитку науки і техніки. Але вони одержують преференції в обмін на акції. Уряд, будучи акціонером, отримує право стежити за цільовим використанням пільг на рівні аналізу балансу компанії.
У Європі податкові пільги входять в так звану «державну допомогу». Уряд чітко розраховує, в що йому обійдуться преференції і що потім він одержить від їх надання. При цьому вся інформація про проект, під який надаються пільги, обсяг «допомоги» розміщується у відкритих джерелах.
Звичайно, в Податковому кодексі чітко простежується істотний прогрес в плані підтримки бізнесу. Головне питання, наскільки ефективно запрацюють дані механізми. Адже декларуючи зниження фіскального тиску на економіку, Кабмін збільшує план зі збору податків. Така ситуація, як мінімум, провокує сумнів у щирості урядових обіцянок.
Тетяна Соколовська (для УНІАН)
Продовження буде...