Якщо юридичні особи можуть розраховувати на «дешевий» кредит, то фізичні – наразі тільки на дорогий. Хоча є надія, що «підготовка» до виборів до Верховної Ради простимулює приплив «свіжої» гривні в економіку, і тоді банки зможуть піти на поступки...
За даними Національного банку України, тільки за січень ц.р. було видано кредитів на суму майже 94 млрд. грн. І це в січні – найбагатшому на свята місяці. У грудні 2011 року надані позики становили 137 млрд. грн. Протягом усього минулого року щомісяця банки видавали кредитів на 110 млрд. грн. Обсяг чималенький, навіть з урахуванням зростання курсу долара після кризи.
Але коли йдеться про кредит, то варто врахувати, що більш ніж половина нових позик – пролонгація старих. Такий стан справ притаманний українській банківській системі як до кризи, так і після неї. Банкові вигідніше пролонгувати старий кредит «перевіреному» клієнтові, ніж надати позику новій особі, тобто ризикнути. Крім того, бізнесу намагаються видавати кредити відразу з правом пролонгації, щоб у міру їх обслуговування змінюти умови договору з урахуванням зміни економічної ситуації в Україні.
Ще одна тенденція – основна маса кредитів надається юридичним особам. Так, у січні ц.р. юрособи одержали позик на 87 млрд. грн., а фізичні особи – тільки на 7 млрд. грн. Загалом за минулий рік частка кредитів юридичним особам становила 90% усієї суми виданих позик.
Можливо, такий перекіс у структурі видачі кредитів і формує думку, що банки не хочуть позичати гроші. Однак проблема не так у фінустановах, як у потенційних позичальниках. Банки під час видачі кредиту фізичним особам розраховують на хорошу заставу, їх може зацікавити тільки платоспроможний клієнт. А з цим великі проблеми. Фізичні особи можуть закласти, як правило, вживаний автомобіль або ділянку в глухій провінції. Зрозуміло, що банк такі пропозиції не влаштовують – ліквідність низька. Навіть нерухомість не рятує ситуацію. З клієнтською платоспроможністю теж проблеми. Дуже мало українців можуть похвалитися високою офіційною заробітною платою. У зв`язку з цим банки зосередили увагу на кредитуванні без застави. Який сенс її вимагати, якщо її немає у більшості населення. Так, за підсумками січня ц.р. із загальної кількості виданих кредитів 83% – споживчі і без застави, за минулий рік – 85%.
На споживчі кредити, як і раніше, ставки залишаються високими. У січні вони в гривні становили 27,8%, на початку 2011 року – 25,2%. Видаючи кредити без застави, банки за рахунок високих ставок намагаються застрахувати свої ризики. Як наслідок – кількість охочих брати дорогі позики обмежена.
Ось у цьому і полягає головна проблема кредитування населення. Саме в таких умовах і працює вітчизняний ринок позик. Якщо юридичні особи можуть розраховувати на «дешевий» кредит, то фізичні – наразі тільки на дорогий. Хоча є надія, що «підготовка» до виборів до Верховної Ради простимулює приплив «свіжої» гривні в економіку. Тоді банки зможуть піти на поступки, оскільки надлишок нацвалюти насамперед здешевить вартість грошей. А якщо припливу гривні не буде або вона більшою мірою піде на скуповування валюти, то українцям доведеться звикати до дорогих кредитів. Хоча у пам`яті кредитний бум 2005-2008 років, але, на жаль, вічного нічого не буває.
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру (для УНІАН)