Дохідність гривневих вкладів у найближчі місяці залишиться більш-менш сталою.
Національний банк залишив без змін облікову ставку та інші монетарні інструменти, тож дохідність гривневих депозитів залишатиметься на найвищому рівні з 2023 року. Залежно від терміну вкладу вона може сягати 17% річних.
Таку оцінку дав директор департаменту роздрібного бізнесу "Глобус Банку" Дмитро Замотаєв.
Банкір нагадав, що наразі найвищі середні ставки за гривневими вкладами можна отримати, розмістивши кошти на термін 6-9 місяців або на 1 рік. Середня дохідність таких депозитів становить 14,5% річних, а максимальна - 16,5-17% річних.
"Уже пів року гривневі депозити залишаються одним із найпростіших і найприбутковіших механізмів для збереження коштів від інфляції. А в умовах її зниження, яка за прогнозами за підсумками жовтня у річному вимірі не перевищить 11,5-12%, нові вкладники зможуть отримати пасивний дохід до 3%", - зауважив експерт.
Замотаєв поділився ключовими порадами для тих, хто планує розмістити свої кошти на депозитах:
"Заявлена дохідність банківських вкладів завжди наведена у річному вимірі, тому при коротших термінах потрібно правильно перераховувати доходи. Якщо умовно пропонується ставка 17% річних на вклад 6 місяців, то реально вона складе 8,5%, з яких клієнтові доведеться сплатити ще 23% податку - а це 1,95%. Тобто заявлені 17% річних фактично перетворюються на "чисті" 6,55%", - звернув увагу експерт.
Також банкір навів приклади доходів залежно від суми, терміну розміщення коштів та середньої ставки депозиту:
Банкір зазначив, що до кінця року дохідність гривневих вкладів залишиться більш-менш сталою. Водночас якщо офіційний курс долара буде на рівні 42,2–43 грн, а на світових ринках співвідношення долара до євро не перевищить 1,18 (тобто курс євро в Україні перебуватиме в межах 50–51 грн), це може стимулювати громадян більш уважно вивчати депозитні пропозиції.
Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Як повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний, попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися.