Президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут розповів УНІАН про потенціал зростання ринку азартних ігор, вигоди від появи "українського Лас-Вегасу", проблеми ігрової залежності та обсяги тіньового ринку під росіянами.
Українська індустрія азартних ігор сьогодні нагадує ракету, що злітає та набирає швидкість в умовах абсолютно непрогнозованої турбулентності.
"Індустрія виходить із тіні, ми набираємо обертів. На галузевому табло – результати", – іронічно каже Олександр Когут, Президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), і показує нам великі стенди з графіками, які демонструють динаміку галузі.
Українська індустрія I-Gaming, представлена сьогодні 34 ліцензованими операторами азартних ігор, згенерувала у 2025 році майже 60 мільярдів гривень білої виручки. Проте ще приблизно стільки ж виручки перебуває у тіні. Нелегальний ринок у країні становить від 46 до 53%. У грошах це – від 55 до 60 мільярдів гривень.
Іншим великим викликом є те, що більшу частину нелегального гемблінгу в українському сегменті Інтернету контролюють росіяни. Нелегали не дотримуються закону, не платять податки, від’їдають ринок у білих і не контролюють вік гравців.
У лютому минулого року новий галузевий регулятор PlayCity, Мінцифри і профільна Асоціація затіяли революцію в галузі. Перезавантаження галузі рухається у двох напрямках. Перший – прозорість, витіснення тіньового ринку і оцифрування галузі. Другий – впровадження європейських стандартів відповідальної гри.
Президент профільної асоціації в ексклюзивному інтерв’ю для УНІАН відверто розповів про поточні результати цих реформ та ключові виклики грального ринку.
Давайте поговоримо про підсумки року для вашої індустрії. Які вони?
Спочатку фінансові, потім організаційні. Галузь у 2025 році згенерувала близько 59 мільярдів гривень виручки. Усього працює 34 оператори. Середній чек – 2426 гривень на тиждень. Зростання ринку з урахуванням інфляції зупинилося. У ринку - фаза насичення, дуже тисне сірий ринок – українці все ще переходять із легального сегмента в нелегальний. Навесні проведемо повторне дослідження ринку, поміряємо розмір нелегального і побачимо піврічну динаміку.
Тепер організаційні підсумки. Передусім, в Україні у 2025 році з’явився сильний незалежний регулятор – PlayCity і Мінцифри. Вони відповідають за стратегію розвитку ринку. Я вважаю – це головна подія в галузі.
Ринок, як мені здається, потрапив у хороші руки. Своїми попередніми успіхами команда Мінцифри вже довела свою ефективність у Policy Making [розробці політики і законодавства]. На прикладі тієї ж IT-галузі вони показали, що вміють вибудовувати правильну взаємодію держави і бізнесу. Я щиро вірю, що вони можуть досягти хороших результатів.
Підсумок року – ринок став прозорішим. Новий стрім – регулятор почав активно обговорювати майбутнє ринку з бізнесом. Галузеві регуляції і закони пишуться не під столом, іде нормальний робочий діалог. Ми не завжди згодні з регулятором. Але я вважаю, що вибудуваний діалог – це дуже важливо.
Нарешті в галузі з’явилося нормальне саморегулювання самих учасників ринку – з’явилася наша Асоціація. Ми об’єднали тих операторів, яким не байдуже майбутнє ринку. Взяли тільки білих. Це абсолютно демократична організація, де рішення ухвалюються більшістю. Ми пішли класичним шляхом лобізму, яким пішли майже всі країни ЄС, зокрема й у гральній галузі. Асоціація зараз – оптимальний механізм взаємодії з владою. У регулятора і в нас просто немає часу на розкачку. Ринок вийшов із тіні, зміни впроваджуються швидко. Ми справді будуємо нову галузь. Ми є лобістами тих, хто хоче вести бізнес чесно, хто хоче платити податки і виконувати всі міжнародні вимоги до відповідальної гри.
У футбольному сенсі Асоціація – "вища ліга", у нас 80% ринку, якщо рахувати за податками і виручкою, у нас всі найсильніші гравці. Разом із регулятором ми почали змінювати архітектуру ринку, змінюємо еко-середовище галузі. Як я сказав, йде нормальна співпраця. Те, що ми зараз бачимо – змінюються цінності ринку. І саме цю еволюцію дуже важко виміряти цифрами. Але це головне. Ми йдемо до більш цивілізованого гемблінгу.
Висока місія, яку ми бачимо, – ми хочемо, щоб українська I-Gaming індустрія опинилася в європейській вищій лізі. І за правилами і за обсягом ринку.
Чи буде, на вашу думку, спротив цим змінам?
Спротиву ніколи не буде, якщо нічого не робити. Зміни завжди наштовхуватимуться на спротив. Але з нами – більшість ринку, яка хоче цих змін. Репутаційно галузь була сильно "отруєна", ми маємо поступово змінити сприйняття нашої індустрії суспільством.
Наша галузь сьогодні – уже суттєва частина економіки, ми частина ширшої індустрії – індустрії розваг. Ви умовно витратите сто доларів на концерт Діми Монатіка або Leleka, або витратите 100 доларів, поставивши на когось у фіналі Roland Garros чи Ліги чемпіонів. Різниці немає. Це все – індустрія розваг. В Україні поки немає розуміння цього, тому багато хто все ще обережно ставиться до нашої галузі.
Як українська індустрія сьогодні виглядає на глобальній карті гемблінгу?
Наша галузь генерує трохи більше 1,4 мільярда євро. Потенціал зростання – до 3–4 мільярдів доларів.
Тепер порівняйте, наприклад, Китай (регіон Макао) і Америку. Виручка гемблінгу у США у 2025 році – $209,2 млрд, валовий ігровий дохід (GGR) казино в Макао у 2025 році – $30,9 млрд. Увесь ринок ЄС сукупно генерує близько €130 млрд. Італія – €21 млрд, Великобританія – €19,8 млрд, Німеччина – €14,4 млрд, Франція – €14 млрд. Це найбільші ринки ЕС.
Усі ці країни сприймають індустрію абсолютно нормально і розуміють, що, якщо сектор правильно регулювати, від нього буде зрозуміла користь. Це не тільки про податки і робочі місця. Наприклад, ті ж Лас-Вегас та Макао – колосальні туристичні магніти.
Можете дати прогноз на наступний рік – по виручці і по податках в Україні? Ваші розрахунки?
Моє відчуття – ринок досяг свого насичення – десь на рівні виручки 60 мільярдів гривень в рік і поки що тупцюватиме на місці. Єдине, я думаю, в другому кварталі підросте сегмент беттингу – бо цього року чемпіонат світу з футболу. Але давати такі прогнози – справа не дуже вдячна, нехай цим займаються ті, хто безпосередньо в бізнесі.
У нас у країні є ігрова залежність, або, як її ще називають, лудоманія?
Дослідження міжнародної KANTAR показало, що в нас у країні дуже низький так званий індекс PGSI (Problem Gambling Severity Index). Це базовий показник оцінки проблемної ігрової поведінки серед населення, визнаний у всьому світі. Індекс PGSI в Україні – низький, від 0,85 до 1,03. Це відповідає категорії Low-Risk Gambling [гри з низьким ризиком]. Це означає, що проблеми лудоманії немає. Якщо ми говоримо про показники країни.
Також є інші дослідження, які в Україні проводилися під патронатом МОЗ. Вони також не підтвердили наявність лудоманії як проблеми для країни. Я вважаю, що на сьогодні лудоманія – абсолютно надумана проблема для України.
Ми, звісно ж, хочемо, щоб усі ці галузеві показники чітко вимірювалися. Щоб була об’єктивна картинка, щоб галузь була відповідальною щодо гравців, щоб усі маркери галузі були під контролем. Тому що це – частина репутації галузі. Ми не хочемо, щоб нас звинувачували в тому, чого насправді немає. Але довірити дослідження лудоманії маловідомому провайдеру, який проведе звичайне соціологічне опитування, – нас не дуже влаштує. Ми точно не хотіли б проводити дослідження для галочки і PR-цілей. Це будуть гроші, викинуті на вітер. Ми хочемо об’єктивно розуміти галузеві показники з урахуванням усієї медичної статистики.
У моєму розумінні це має бути компанія з міжнародною репутацією, якій довіряють ЗМІ, довіряють депутати і довіряє Уряд. У тому ж аудиті, наприклад, є велика четвірка. Їй вірять. В управлінському консалтингу є McKinsey, Bain, Boston Consulting Group, Kearney.
У ЄС є великі наукові групи, які порівнюють країни через єдині методики. Наприклад – International Gambling Research Network (IGRN). Це мережа дослідників, що координує міжнародні підходи… Я думаю, нове дослідження ринку від KANTAR в 2026 році включатиме заміри індексу PGSI.
Кому може бути вигідно "затискати" білий ринок під прапором боротьби з лудоманією?
Нелегалам вигідно показати в медіа масову лудоманію в країні, вигідно нагнітати істерику. Це ж кидає тінь на легальний ринок! У деяких країнах це вже було.
Якщо затискати білих операторів, вводити ліміти, інші обмеження, що ми отримаємо на виході? Всі лудомани і всі підлітки опиняться в тіньовому секторі. Усе абсолютно просто!
Фундаментальне правило роботи грального ринку однакове в усіх країнах: гравці не люблять обмежень. Якщо ви їм ставите обмеження, вони просто змінюють легальне інтернет-казино на нелегальне. Проблема лудоманії жодним чином не вирішується обмеженнями чи лімітами. Тут свої закони і все працює з точністю до навпаки: ліміти й обмеження можуть спровокувати людину на ще більшу гру. Обмеження можуть зробити людину лудоманом. Є дослідження про це. Це історія про психологію людини.
Чи можна, наприклад, провести квазі-дослідження, показати в країні страшну лудоманію, потім затиснути білий ринок під виглядом боротьби з лудоманією і потім російські інтернет-казино будуть аплодувати, бо до них прибіжуть гравці?
Cаме так. Ви все вірно зрозуміли.
Але, водночас, ми постійно чуємо, що військові грають багато….
Цю тему розкачують політики в медійному полі, але ми віримо тільки цифрам.
Давайте повернемося до дослідження, яке провело KANTAR, і де опитувались в тому числі і військові. Ми тоді разом з КАNTAR робили спеціальний запит на Міноборони, щоб нам дали доступ до військових, щоб дослідження було репрезентативне. До яких висновків ми прийшли за результатами соціології?
"Проблема лудоманії для військових є радше перебільшеною. Дані не підтверджують, що проблема ігрової залежності серед військових є масовою чи унікальною саме для цієї групи", – так написано у висновку.
Логічно, що витрати військових на азартні ігри більші, оскільки їхня середня зарплатня значно більша. В грошах, якщо я не помиляюсь, 3100 грн.
Розумієте, гемблінг – це частина індустрії розваг. Ви хочете обмежити в розвагах бійця, який вас захищає? Друге, ви знаєте, що є наказ Міноборони, про обмеження військових у грі. Там мають командири наглядати за цим питанням. Але тепер давайте повернемось в реальність. Уявіть, боєць на передку заробляє 100 тисяч. 3100 – для нього це багато чи мало? 72 долари. Не дуже багато. Чи може він дозволити собі розважитись, поставивши на "Динамо Київ", "Шахтар" чи на Еліну Світоліну? Якщо ви його обмежите, український боєць буде грати в нелегальному казино на російській платформі. Вони незабанені і доступні українцям.
У галузі з минулого року новий куратор – Мінцифри. Там перезавантаження. Що можете особисто сказати про прихід Борнякова на місце Федорова? Як це може відобразитися на галузі?
Зміна CEO "Тойота Моторз" не впливає на якість автомобіля Toyota чи Lexus. У певному сенсі в Мінцифри буде спадковість - це добре. Команда Мінцифри – це одна злагоджена вертикаль. Це, говорячи айтішним жаргоном, одна "прошивка". Плюс зважте, що новий в.о. міністра – сам родом з IT-бізнесу. У цьому сегменті все набагато технологічніше, рішення ухвалюються швидше, ніж в інших галузях.
Хотілося б побажати, щоб при новому очільнику міністерства більше зусиль було спрямовано на те, щоб знижувати тінь і забезпечувати конкурентоспроможність білого сектору за рахунок девальвації нелегалів. Нелегали сьогодні грають на ринку без правил. Вони не обмежені в рекламі, вони не платять податки, вони заманюють лудоманів і заманюють підлітків. І вони – відкушують ринок у білих операторів.
Що зараз робиться для зміни іміджу гральної індустрії в Україні?
Ландшафт галузі і правила гри сильно змінюються. Нас на міжнародних форумах вже порівнюють із ракетою. Динаміка вражає. Ця умовна "ракета" летить на реактивному паливі – з правильним креном і високою швидкістю: у бік прозорості, детінізації і ЄС. Ми – частина європейської ігрової карти.
Змінилося ставлення білих організаторів ігор до споживачів, до гравців. Думаю, члени нашої асоціації не чекатимуть вступу України в ЄС, а вже впроваджують базові правила - Responsible Remote Gambling Measures [заходи з відповідальності азартних ігор онлайн].
Що це? Можете пояснити?
Це стандарт Європейського комітету зі стандартизації (CEN), який використовують більшість європейських операторів. На практиці це 134 заходи – практичні кроки, спрямовані на захист клієнтів і забезпечення відповідального маркетингу. Це "запобіжники", які учасники ринку добровільно запроваджують, демонструючи відповідальний підхід до ведення бізнесу.
В Мінцифри нам сказали, що почався процес обговорення і коригування трьох базових для індустрії законопроєктів. На якій вони стадії?
Обговорюються закон про азартні ігри, Податковий кодекс і закон про рекламу. Мені поки важко точно сказати, в який склад парламенту потраплять ці законопроєкти. Перші драфти документів є, але вони поки доволі сирі. Регулятор обговорює їх із ринком, щоб далі народилася збалансована версія.
По суті, це буде нова екосистема індустрії: галузь стане чистішою, більш клієнтоорієнтованою, правила ведення бізнесу – зрозумілішими. Це – одна з місій Асоціації. При цьому, що найважливіше, бюджет не має нічого втратити.
Я не беруся прогнозувати динаміку проходження таких законопроєктів. Це залежить від того, коли закінчиться війна і будуть перевибори.
Ваш поточний діалог бізнесу з PlayCity і Мінцифри конструктивний?
Так, звісно. Мінцифри, PlayCity і Асоціація регулярно проводять онлайн-зустрічі, щоб обговорити ті чи інші проблеми. Ми не завжди збігаємося в поглядах – це нормально. Але низку нормативних актів уже ухвалено. У розробці – кілька законопроєктів, що впливають на галузь. Усе активно обговорюється з ринком.
З багатьох питань у нас бувають суперечки, але поки це дуже чіткий і конструктивний діалог. Асоціація – такий хаб, платформа, де бізнес і чиновники обговорюють усе, зокрема і неприємні речі.
Як би ви оцінили ефективність роботи регулятора з очищення ринку від нелегалів?
Ми дипломати по своїй суті. Я не хочу їх критикувати: вони ще й року не працюють, але дуже багато зробили. Вони теж вчаться. Багато сайтів заблоковано.
У нас нормальний діалог і з PlayCity, і з Мінцифри, і з багатьма депутатами. Зокрема з найболючішого питання – спільні кроки проти тіньового ринку.
Усі, наприклад, чітко розуміють, що сьогодні існуюча система блокування нелегальних казино недосконала – її потрібно кардинально змінювати. Потрібно змінювати весь алгоритми блокування. Має бути впроваджений онлайн-моніторинг нелегальних інтернет-казино за ключовими словами, за брендами, мають бути задіяні інструменти штучного інтелекту. І під це має бути виділений ресурс. Фінансовий і людський. Мають бути чіткі результати і KPI: найбільші російські казино мають бути заблоковані.
А що, багато з них залишаються незаблокованими досі?
На жаль, так. Сайти-клони переклеюються дуже швидко. Державна машина не встигає їх блокувати. Гра в кота та мишку триває.
Одного блокування сайтів не достатньо, щоб побороти тіньовий сегмент?
Звісно! Потрібно паралельно блокувати фінансову інфраструктуру, яка обслуговує нелегалів. Ми вже почали діалог з НБУ.
Стратегічно завдання і для регулятора, і для нас, і для держави – збільшення трансакційних витрат нелегального бізнесу до такого рівня, щоб нелегали стали менш конкурентоспроможними порівняно з "білим" бізнесом. Переказувати гроші в нелегальне казино і здійснювати платежі на їхні рахунки має бути дорогим задоволенням. Я про дропів, платіжну інфраструктуру та інші платіжні інструменти.
Вже є дуже якісні алгоритми боротьби з незаконними платежами, дропами. Головне – бажання.
Потрібно грати на випередження. На структуру грального ринку в Україні впливає не лише PlayCity і Мінцифри, а, як я сказав, Нацбанк, платіжні системи і банки, НКЕК і НЦУ, і, звісно ж, увесь силовий блок – РНБО, БЕБ, СБУ, Кібербезпека, Розвідка. Це комплексний вплив.
Ще один напрямок, над яким ми працюємо, – блокування для нелегальних інтернет-казино можливості користуватися гральним софтом на території України. Ми лише починаємо цей трек. У світі близько 20 великих виробників софту для нашої індустрії. Ми вважаємо, що вони не повинні давати можливість користування софтом нелегалам на території України. В Швеції такі кроки дали ефект – їм вдалося знизити нелегальний ринок.
Ви почали казати про фінансову інфраструктуру. Поясніть, як НБУ, банки і платіжні системи досі пропускають такі платежі?
Більшість платежів українців у нелегальні російські казино йдуть через міжнародні платіжні системи. Багато – через українські банки.
Дуже багато міскодингу сьогодні робиться через балтійські та інші закордонні банки. Міскодинг – це коли платежі за гру в нелегальному казино "маскуються" за банківським кодом як платежі нібито за книги, квіти або софт. Ми просимо допомогти НБУ. НБУ, РНБО та НЦУ запустили чудову автоматизовану систему блокування фішинговий сайтів. Ми хочемо, щоб нелегальні інтернет-казино блокувались по такому ж алгоритму.
Асоціація вперше в історії "оцифрувала" ринок – провела дослідження співвідношення нелегального і легального ринків. Для чого?
Це базові метрики для держави і для бізнесу. Вони дозволяють об’єктивно дивитися на ринок і нам, і регулятору.
OpenDataBot декларує гральний ринок в Україні у 60 мільярдів гривень. За результатами досліджень трьох незалежних компаній приблизно такий самий обсяг перебуває в тіні. Сукупний обсяг ринку – 100–120 мільярдів гривень. Ці цифри – базові для прогнозування і побудови моделей. Наприклад, моделей того, як оподаткування впливає на обсяг білого і сірого ринку.
Відповідно, у тіні в Україні – половина ринку?
Від 46% до 53%. Є оцінки трьох компаній – Kantar, Gradus і Factum.
Боротьба з тіньовим ринком – одне з наших "статутних" завдань і головний пріоритет асоціації. Ми хочемо бути з регулятором і Мінцифри на одній хвилі. Так, тіньовий ринок величезний і може зростати, якщо нічого не робити. Або робити неефективно. За прогнозами британської дослідницької компанії H2 Gambling Capital тіньовий ринок українського гемблінгу може зрости майже до 60% до 2030 року.
З ваших слів випливає, що 55-60 мільярдів – це приблизна оціночна виручка нелегального ринку зараз. Яку частку у ньому контролюють росіяни?
"Контрольний пакет" українського нелегального ринку – точно у них.
Чи зможуть російські платформи почати приховану експансію в білий ринок – отримати ліцензії і працювати "в білу"?
На ринку видано, якщо не помиляюся, 34 ліцензії. Російські гравці хитрі. Чи будуть намагатися повернутися під новими брендами? Навіть не сумнівайтеся. Питання в тому, як вони юридично спробують "упакувати" своє "друге пришестя". Одна зі схем на поверхні – купівля чинної компанії з ліцензією.
Україна – хороший ринок: багато населення і високий потенціал зростання. Російські "маркетингові машини" вміють працювати. Запуск нових брендів – питання грошей.
Деякі російські гравці вже можуть мати ліцензії через українські юридичні особи-"прокладки"?
У мене немає прямих юридичних доказів. Розслідування такого характеру не є функцією Асоціації. В ідеальному сценарії росіяни не повинні зайти на ринок у білу і не повинні отримати ліцензію. Плюс, я впевнений, ринок моніторять силовики і фінансовий моніторинг.
Я не виключаю спроб "другого пришестя" тих російських брендів, які потрапляли під санкції і зараз судяться в українських судах. Ці історії ще не закінчилися.
Ви раніше заявляли про міграцію українців із білого сегмента в нелегальний – приблизно 25 тисяч у квартал. Після цього були введені ліміти на гру. Як ви думаєте, тренд збережеться?
Мій особистий прогноз – так, міграція збережеться. Але давайте дочекаємося нового дослідження: навесні ми його проведемо і побачимо динаміку.
Міграція українців у російські казино має наслідки: збитки білих операторів і податкові втрати для країни. Але це – лише "квіточки". Українці, які програли великі суми на російських платформах, стають об’єктами для вербування. Результати вербування ми знаємо – вибухи об’єктів, диверсії і так далі. Зростання нелегального сегмента може підвищити вразливість українців перед російськими спецслужбами. Тому блокування російських інтернет-казино – питання національної безпеки.
Ви вивчали, які фактори сприяють переходу гравців у чорний ринок?
Так. Обмеження, ліміти, податки, обмеження на гру криптою – базові фактори.
Чи потрібні якісь обмеження для гравців? Так. Але завдання регулятора – не "виплеснути" дитину разом із водою. Відомство не повинно піклуватися про людей більше, ніж вимагає здоровий глузд. І важливо не повторювати помилки, які вже зробили провідні європейські країни в регулюванні таких ринків.
Скільки податків заплатила галузь минулого року?
17,4 мільярда гривень за 2025 рік. 78,73% всіх податків галузі (13,7 млрд) заплатили члени Асоціації. Порівняйте ці цифри з попередніми чотирма роками – такого ніколи не було. У нас – рекорд.
За обсягом сплачених податків ми вже суттєва бюджето-наповнювальна галузь. За минулий рік - ми десь поруч із металургією і IT.
Для порівняння: річний бюджет Миколаєва – приблизно 5 млрд, Львова – 19 млрд, Харкова – 20 млрд, Дніпра – 21 млрд. А наша галузь – платить 17,4 млрд. Це дуже багато. Тому податкова, БЕБ і Мінфін із нами ведуть діалог.
Діалог про те, що галузь може платити більше?
Звісно. Якщо скоротити тіньовий сегмент, суму сплачених галуззю податків можна підняти ще на 10-11 млрд гривень.
Плюс ринок може зростати органічно разом із доходами населення. Це теж дасть приріст виручки і податків. В України є потенціал зростання ринку приблизно у 2-3 рази в найближчі 5 років.
В Мінцифри нам також сказали, що ви почали якийсь проєкт з Ernst & Young?
Так, це не секрет. Асоціація спільно з Мінцифри почала великий проєкт з Ernst & Young. На першому етапі проєкту – законотворчість. Все що торкається оподаткування та податкового кодексу. Індустрія хоче більш чіткої та зрозумілої системи оподаткування. При чому ми виходимо з того, що рівень сплачених галуззю податків не зменшиться. На другому етапі – якісний аналіз досвіду регулювання і оподаткування розвинених ринків Європи і світу.
Ми, Мінцифри і Ernst & Young хочемо отримати і представити державі глибоке дослідження про те, як податкові системи різних країн у гральному бізнесі впливають на індустрію і на динаміку податкових відрахувань. В ідеальному варіанті нам потрібно побудувати економетричну модель. І це – завжди хороший інструмент у розмові з Міністром фінансів, депутатами.
Мінцифри, як і ми, зацікавлене в об’єктивній картині. У майбутньому ми хочемо передати готове дослідження депутатам та стейкхолдерам. Після такої аналітики Уряду і Парламенту буде легше обрати оптимальні моделі регулювання і розвитку ринку та оптимальні системи оподаткування. Потім – систему оподаткування галузі потрібно точно змінювати.
Секрет стійкого зростання багатьох ринків – зважене регулювання білого ринку і прозора, однозначно трактована система оподаткування. Нам важливо проаналізувати сусідів по ЄС і зрозуміти, яка країна досягла більшого успіху завдяки регулюванню. Потрібно розуміти поточний статус української галузі.
Регулятор і ми, як галузь, маємо втримати українських гравців і не дати їм піти в офшорні казино. Росіяни – не єдині, хто хоче перетягнути гравців з України. Прибалти вже пробують це робити. Якщо там буде правильна адаптація і сильні маркетингові комунікації, вони можуть забрати частину нашої аудиторії. Тому ми маємо домогтися того, щоб Україна була привабливою юрисдикцією.
Правда, що ви зустрічалися з Олександром Цивінським із БЕБ? Якщо не секрет, який предмет розмови був?
Зустрічі були. Ми хочемо заручитися підтримкою БЕБ у тих пріоритетах, які вони готові підтримати і поділяють. Обговорювали два блоки: податки і алгоритми скорочення тіньового ринку.
Цей діалог із БЕБ був дуже конструктивним. Далі, вже окремо з командою БЕБ, ми обговорювали нюанси податкового регулювання. На жаль, сьогодні податки –найболючіша тема для галузі. Коли є подвійне тлумачення законів, це породжує суди, скандали і стає передумовою для нестабільності бізнесу.
Стратегічне завдання Асоціації – зробити податкові правила однаково трактованими для всіх: і для бізнесу, і для перевіряючих органів. Лише такий підхід і взаєморозуміння підвищить прозорість галузі загалом.
По яких податках зараз найбільші проблеми?
Податок на прибуток, податок на GGR [валовий дохід від ігор] і оподаткування фізосіб. Є суперечки про те, що вважати гральним депозитом. Є суперечки про те, чи є GGR витратами при розрахунку оподатковуваної суми для сплати податку на прибуток, є питання про те, як депозит має оподатковуватися і чи має оподатковуватися взагалі. Є суперечки про методику розрахунку: скільки людина реально програє або виграє за сесію. Це спір про те, як вимірювати оподатковувану базу без шкоди для здорового глузду.
Мені здається, якийсь базовий "податок з обороту" замість цього вінегрету з багатьох податків, які генерує галузь, міг би вирішити проблему. Потрібно порахувати, скільки галузь платить зараз, і зробити податки простішими – але так, щоб бюджет не постраждав.
Окрема болюча тема – оподаткування фізосіб, які грають. Щойно ми починаємо перегинати палицю і лякати людей незрозумілим оподаткуванням, вони йдуть у P2P, використовують "дропів", заходять в криптоплатежі – і починають грати там, де податки взагалі не стягуються.
Оподаткування має бути конкурентним і для фізосіб. Подивіться, як, наприклад, оподатковуються виграш і доходи гравців у Польщі чи Балтії – 10-15%. А у нас податок на виграш – 18%+5%.
Ринок перезрів до більш зрозумілих податкових правил. Якщо держава залишить все статус-кво і будуть різні підходи і трактування, чиновники можуть використовувати це для штрафів, вимагання і корупції. Тоді і держава, і білий бізнес будуть у мінусі. У плюсі залишаться тіньовики і, ймовірно, їхні покровителі.
Сукупна ефективна ставка оподаткування грального бізнесу в країні – порядку 28,3%. Я вважаю, це досить висока ставка для України. І це теж чесна відповідь на питання, чому півринку в тіні.
Цільове завдання наше і регуляторів – збільшити обсяг грошей у білій індустрії. Як? Перше – через податки і регулювання. Друге – через ефективне блокування чорного ринку.
Ви на парламентській ТСК виступали від бізнесу і презентували дослідження чорного ринку… Які результати?
Обговорювалося багато питань: не лише податки і ДСОМ [Державна система онлайн-моніторингу], але й боротьба із сірим ринком, взаємодія з банками і багато іншого. Це корисний формат: після ТСК у нас налагодився діалог з ДПС, БЕБ та іншими органами – зокрема з Нацбанком. ТСК – це був привід звірити годинники і обмінятися думками.
У порядку денному ТСК було багато питань. Просто говорити про те, що білий ринок нібито не платить податки, і при цьому мовчати про те, що існує величезний чорний сегмент ємністю близько 60 мільярдів, – якось однобоко. Ми були достатньо відкриті з депутатами і на багато речей "відкрили очі". Ми вперше показали реальну структуру ринку: 50% – білі, платять податки; 50% – в тіні, нелегальні оператори. По словам заступника голови ДПС, який був присутній на ТСК, ТОП-3 платники податків галузі – наші члени.
Депутати почали інакше дивитися на галузь: на ТСК вперше показали роль гральної індустрії в економіці країни. Багатьох здивувала статистика: за обсягом сплачених податків ми поруч з IT і металургією. Депутати потім використовували наші слайди у своїх телеграм-каналах і на YouTube.
Такі речі поступово змінюють ставлення до галузі. Але поступова зміна ставлення – нормальна частина еволюції. Не можна робити реформу, змінювати закони, не змінюючи репутацію. Ми шукаємо нову роль галузі в суспільстві.
Яку місію галузі всередині країни ви бачите?
Я зараз дивлюся зимову Олімпіаду і думаю, що галузь могла б позиціонуватися, наприклад, як "Головний драйвер спорту в країні". Багато видів спорту в Україні хронічно недофінансовані. У законодавстві залишається багато шлюзів, які не дозволяють нормально допомагати спорту.
Оператори азартних ігор можуть допомагати ветеранам, параолімпійцям, людям з інвалідністю, допомагати освіті, медицині.
Дайте додаткові маркетингові можливості – і ви побачите нову роль галузі. Галузь хоче підтримувати якісні медіа, якісну журналістику. Але в багатьох випадках оператори обмежені, є закон. Я вважаю, що підтримка незалежної преси сьогодні, коли ринок реклами впав в рази, дуже важлива місія. Якщо ви хочете, щоб журналістика була більш сильною та незалежною, зніміть ці обмежувальні шлюзи в рекламі. Хоча б тимчасово.
Ось такі теми можуть бути предметом широкої розмови з політиками, урядом, Мінспорту та медіа.