Запитати деталі транзакції можуть і за одну гривню.
Для переказу грошей з власної банківської картки на сторонню українцям, можливо, доведеться пройти кілька рівнів верифікації, включаючи розмову з оператором кол-центру банку. Про це повідомляє кореспондент УНІАН.
При проведенні транзакції на суму кілька тисяч гривень через Приват24 система запропонувала самостійно зателефонувати на гарячий номер для підтвердження. Там скинули, автоматично перетелефонували і попросили дочекатися з’єднання з оператором.
Під час розмови співробітник банку звіряє анкетні дані співрозмовника з даними клієнта. Довелося назвати треба повне ім’я, дату народження та ким був виданий паспорт.
Після цього потрібно вголос підтвердити своє бажання здійснити грошовий переказ та відповісти на низку питань. Серед них можуть бути наступні:
Питання сформульовані так, аби користувач дав однозначну відповідь. Щодо цільового призначення коштів не питали.
На питання від УНІАН, чи пов’язане посилення контролю за транзакціями новими вимогами НБУ, операторка відповіла заперечно.
"Банк проводить перевірку, бо почастішали шахрайські схеми. Це не на постійній основі", – зазначили в кол-центрі ПриватБанку.
Водночас чіткої суми переказу, за перевищення якої на вас очікує розмова з банком, немає. Так само спілкуватися телефоном наживо можуть змусити і при проведенні транзакції в умовну 1 гривню, каже операторка.
Подібні перевірки і спілкування з оператором чекають на тих українців, з банківських карток яких проводять невластиві їм операції, каже УНІАН фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
"У кожного банку є своя власна процедура, фінмоніторинг, відповідно до якого банк може будь-яку операцію визначити підозрілою і спитати у власника щодо проведення даної операції. Багато банків не бажають лізти на рожен і сперечатися з кожним клієнтом. Є загальна критична сума в 50 тис. грн на місяць. Але питання можуть бути і до значно меншої суми, якщо це невластива для даної картки операція", – пояснив експерт.
Серед невластивих операцій можуть бути оплата за навчання, оплата товару чи повернення боргу, наводить приклади експерт. Причина таких банківських дій – боротьба з несплатою податків та відмиванням коштів.
"Нацбанк додав досить великий перелік операцій, які можуть бути підозрілими і вимагають додаткової перевірки. Перевірка може бути доволі оперативною і клієнт навіть нічого не побачить, а може і трохи затягнутися. Ключова мета – боротьба з дроперами або фінансовими мулами (особи, які передають свої банківські рахунки іншим для відмивання грошей, – УНІАН). Сьогодні чи вчора бачив новину щодо потенційного введення кримінальної відповідальності за надання своєї картки іншим особам", – каже Шевчишин.
Він підкреслює, що в нашому випадку ми самі зателефонували в банк на гарячу лінію. В іншому випадку "дзвінок з банку" міг би бути ознакою шахрайства.
"Під дзвінком з банку можуть ховатися якісь шахраї. Ініціатором дзвінка не виступає сам банк, це дуже важлива деталь. Коли ви подзвонили, то банк вам перетелефонував. Ще одне попередження: в жодному разі не повідомляти свої кодові слова та іншу інформацію про банківську картку. Можна дати пояснення по даній операції", – радить Шевчишин.
В Україні останнім часом набула поширення практика дропінгу. Дропами називають фізичних осіб, які за незначну плату передають свою картку в оренду, і інша особа на власний розсуд, в протизаконний спосіб використовує цю картку.
Відповідно, банки та регулятор посилюють боротьбу з даним небезпечним явищем. Так, у травні НБУ застосував санкції до одного банку та дев'яти небанківських фінустанов за порушення вимог фінансового моніторингу та валютного законодавства. Дві компанії отримали найвищі штрафи по 135,15 млн грн кожна.