Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова пояснила УНІАН, як ми просуваємося у виконанні реформ, коли можуть надійти наступні транші фінансування, а також чи зможе ЄС розблокувати пакет допомоги Україні обсягом 90 млрд євро.
Як би ви оцінили прогрес України у впровадженні реформ у рамках Ukraine Facility? Чи достатньо швидко країна рухається шляхом європейської інтеграції?
Почнемо з того - це дивовижно - я вже неодноразово про це говорила, що Україна фактично проводить реформи в той час, коли бореться за свій суверенітет, територіальну цілісність і національну гідність.
Надзвичайним було й те, що через чотири дні після повномасштабного вторгнення 28 лютого 2022 року керівництво України на чолі з президентом Зеленським подали заявку на членство в Євросоюз. І відбулося неймовірне прискорення реформ. Я пам’ятаю, як з 2022 до початку 2025 року було реалізовано величезну кількість реформ і ухвалено багато законів.
Я знаю, що Верховна Рада, згідно з опитуваннями, має не дуже сильну репутацію. Водночас, на мою думку, вона працювала як справжня "законодавча машина" над дуже важливими законами. За останні пів року темп дещо сповільнився, але ми вже на п’ятому році війни, і люди втомлюються. До того ж, якби не війна, повноваження цього парламенту вже завершилися б - ще приблизно два або півтора року тому. Тому це природні процеси.
Але я дуже рада, що цього тижня Верховна Рада на одному з останніх пленарних засідань мобілізувалася та ухвалила доволі значну кількість важливих законів, які також відкриють доступ до фінансування в межах програми.
Загалом виконання умов Ukraine Facility відбувалося дуже добре, хоча потім настав певний спад. Сподіваюся, зараз ми надолужимо втрачений час і зможемо розподілити виплати на основі вже ухвалених законів. Йдеться приблизно про 1,2 млрд євро. Також залишаються окремі кроки, які має вжити уряд. Тож, поки ми очікуємо на надходження 90 млрд євро, ми повинні бути в змозі забезпечити фінансування у проміжний період.
Яку з нещодавно прийнятих ініціатив ви вважаєте найважливішою і чому?
Енергетичний пакет, безперечно, є важливим. Технічно це називається "market coupling" (об'єднання ринків, - УНІАН), але по суті йдеться про спрощення торгівлі з Європою та повну інтеграцію енергетичного ринку України. Тому я вважаю, що це має велике значення і також вітається приватними гравцями на енергетичному ринку. Отже, це важливо для приватного сектору.
З регуляторної точки зору, дуже важливими є два закони, які відкривають можливість домогтися так званого "промислового безвізу". Йдеться про закон про ринковий нагляд та інший пов’язаний нормативний акт.
Також вважаю важливим ухвалення закону про цифровізацію та спрощення судового виконання. Є й інші ініціативи, але саме ці, на мою думку, є ключовими кроками.
Попереду ще багато роботи, у квітні відбудеться друге пленарне засідання. Сподіваємося, що решта законодавчих актів, що входять до переліку вимог МВФ, також буде ухвалена. Це дозволить просунутися ще далі у виконанні плану України в межах Ukraine Facility.
Ще одна подія цього тижня – ми завершили відбір до наглядових рад "Укренерго" та Оператора газотранспортної системи. Таким чином уже оновлено чотири наглядові ради. Я є спостерігачем у номінаційному комітеті для наглядових рад державних компаній разом із бізнес-омбудсменом та представниками Міжнародної фінансової корпорації (МФК) і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Ми провели зустріч із першим віцепрем’єр-міністром України – міністром енергетики України Денисом Шмигалем, міністром економіки Олексієм Соболевим, заступником міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрієм Драганчуком та іншими членами, щоб остаточно затвердити вибір представників до наглядових рад "Укренерго" та Оператора газотранспортної системи.
Раніше ми вже затвердили наглядові ради "Нафтогазу" та "Енергоатому". Тож залишається ще "Укргідроенерго", і це стане дуже важливим перезапуском корпоративного управління в енергетичному секторі, тож це дуже важливий крок.
Чи є інші кроки, які Україна повинна зробити для покращення енергетичного сектору до наступної зими?
Щодо управління, я думаю, ми дуже добре просунулися вперед завдяки закону, який був прийнятий цього тижня, про "market coupling". З законодавчої точки зору також важливо зміцнити незалежність регулятора.
Стосовно підготовки до наступної зими необхідний цілий комплекс заходів. Зокрема, створення захисту навколо компресорних станцій для газу та автотрансформаторів навколо електричних з'єднань, що важливо. Важливими є також ремонти теплових електростанцій, оскільки - хоча це застаріла інфраструктура - це єдиний реалістичний короткостроковий спосіб забезпечити мережу значною потужністю, яка буде потрібна наступної зими.
У середньостроковій перспективі дуже позитивним є рішення уряду рухатися у напрямку децентралізованої генерації через відновлювані джерела енергії та комбіновані цикли тощо. Це єдиний шлях, який у майбутньому дозволить зменшити вразливість енергосистеми до атак з боку Росії.
Коли Україна може очікувати на отримання наступних траншів фінансування в рамках механізму для України, і від чого саме це залежатиме?
Як я вже згадувала, закони, які були прийняті цього тижня, відкривають доступ до фінансування близько 1,2 мільярда євро. Це значна сума грошей, і колеги зараз оцінюють її та готують для проходження через комітет держав-членів у Брюсселі. Я очікую, що це відбудеться протягом найближчих кількох тижнів. Тобто процес триває.
Загалом транші надходять тоді, коли виконані відповідні умови. У цьому випадку йдеться про законодавчі акти, які залишалися невиконаними в межах попередніх траншів. Тому процес має бути доволі швидким. Ми також усвідомлюємо фіскальні потреби України, тому колеги зроблять усе можливе, щоб максимально прискорити цей процес.
Ми бачимо, що останнім часом парламенту дійсно стало дуже важко ухвалювати складні рішення. Чи бачите ви якісь ризики для процесу реформ, пов’язані з політичними чинниками?
Звісно. Реформи ніколи і в жодній країні не є лінійним процесом. Реформи йдуть хвилеподібно. І є одна річ, яку я хотіла би підкреслити, яка, ймовірно, не є зрозумілою для людей за межами України. Не впевнена, що це зрозуміло й людям всередині України - що ваша Конституція встановлює надзвичайно високий поріг для ухвалення законів.
Потрібно 50% плюс один голос, але не від депутатів, присутніх у залі, що є нормою в інших парламентах. Необхідно 50% плюс один голос від теоретичної кількості депутатів, тобто від 450 депутатів. Це число включає депутатів з тимчасово окупованих територій та Криму. Фактично ваш парламент ніколи не мав повного складу у 450 депутатів, однак вимога у 226 голосів залишається.
З поточною кількістю депутатів, яка становить близько 385 осіб. Це математично 60% голосів існуючих депутатів. Я переконана, що немає у світі парламенту, який міг би на постійній основі ухвалювати рішення за такого рівня підтримки. Це надзвичайна більшість - у 60%. Наприклад, у Сенаті США 60 голосів зі 100 – це так звана "filibuster-proof majority" (більшість, яка дозволяє подолати процедурне затягування з боку меншості й проголосувати за законопроєкт, - УНІАН), що вважається супербільшістю.
Отже, за нинішніх умов українська Конституція фактично вимагає 60% підтримки для ухвалення одного закону. Я не знаю, чи люди, коли так критикують Раду, усвідомлюють, що це не є нормою для інших країн.
Чи слід нам тоді зменшити кількість депутатів?
Думаю, не варто зменшувати кількість депутатів, але вимога 50% плюс один голос від кількості депутатів, якої в реальності ніколи не існувало, є дуже високим і складним порогом, який дуже важко виконати. Саме це я маю на увазі.
У світі вкрай мало парламентів, які на регулярній основі працюють із такими вимогами. Зазвичай подібні "супербільшості" застосовуються для спеціальних законів або конституційних законів чи різних типів законів з дуже високими порогами, але не для звичайного законодавства. Тож це надзвичайно висока планка.
В українському уряді заявляли, що в Європейському Союзі тривають дискусії щодо потенційного вступу України до блоку до 2027 року. На вашу думку, які терміни є реалістично досяжними для України?
Думаю, що дата 2027 року була включена в обговорення 20-пунктного мирного плану, який розглядався деякий час тому, а також під час тристоронніх переговорів за участю США та Росії. Не думаю, що Європейський Союз коли-небудь офіційно схвалював цю дату.
Безумовно, ми сподіваємося на прискорення цих обговорень. Гадаю, що комісар ЄС з питань розширення Марта Кос, яка нещодавно була тут, а також голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначали, що конкретні дати вступу, коли реформи ще не завершені, є делікатним питанням. Тож обговорення, безумовно, тривають, вони не завершені.
Вважаю важливо те, що зараз ми, ймовірно, вступаємо у фазу, коли зможемо на постійній основі ухвалювати заходи як законодавчого, так і не законодавчого характеру для продовження процесу вступу.
Чи може членство України в ЄС стати частиною мирних переговорів?
Я б не бажала нічого більше, ніж якнайшвидшого встановлення сталого миру в Україні. І я думаю, що це, безумовно, могло б створити імпульс для багатьох речей. Але поки ми готуємося до миру, я вважаю важливим продовжувати реформи. Президент Зеленський сам сказав, що реформи важливі не для ЄС, а передусім для України, щоб після настання миру вона стала стабільною та процвітаючою країною.
Ми розмовляємо напередодні виборів в Угорщині. Чи слід очікувати, що ЄС зможе розблокувати рішення про допомогу Україні у розмірі 90 мільярдів євро?
Як зазначали президентка Європейської комісії та президент Європейської ради під час свого візиту в лютому, лідери ЄС взяли на себе зобов’язання надати ці 90 мільярдів, і вони будуть надані. Так, наразі є затримка через блокування з боку однієї з держав-членів. Але Європейський Союз дуже добре вміє знаходити вихід зі складних ситуацій.
Ви пам’ятаєте референдум у Нідерландах проти Угоди про асоціацію з Україною? Нам вдалося це подолати. Тож я впевнена, що ми знайдемо рішення і цього разу. Це просто займе трохи більше часу. Я абсолютно переконана, що ці 90 мільярдів надійдуть, адже вони важливі як для бюджету, так і для армії.
ЄС є вашим, безперечно, найбільшим і найнадійнішим партнером, тому це буде зроблено. Тому дуже добре, що нам вдалося також через засідання Верховної Ради цього тижня розблокувати частину фінансування в межах Ukraine Facility.
А чи є щось, що Україна могла б зробити в цьому плані, щоб допомогти розблокувати ці кошти, чи все залежить виключно від дій Європейського Союзу?
Це залежить від дій Європейського Союзу, але вони значною мірою відображають настрої та позицію держав-членів, які, у свою чергу, значною мірою залежать від розвитку подій в Україні. Отже, підтримка вам як країні, що перебуває у стані війни, залишається. Водночас для просування на шляху до членства в ЄС продовження реформ є абсолютно необхідною умовою.
Якщо Віктор Орбан залишиться прем'єр-міністром Угорщини, як Європейський Союз планує вирішити питання угорського вето щодо допомоги Україні?
Я не буду розкривати, яким саме чином. Є кілька можливих шляхів, і рішення буде знайдено. Європейські лідери налаштовані на це, і це обов’язково станеться.
Результат ми побачимо після 12 квітня...
У неділю ми святкуватимемо Великдень. Я дуже цього чекаю. Це буде мій перший Великдень в Україні, і мені цікаво побачити традиції, звичаї та атмосферу. І саме цього дня відбудуться вибори в Угорщині. Не думаю, що реалістично очікувати рішення в період між п’ятницею та неділею.