Віртуальні картки стрімко завойовують прихильність користувачів: українці дедалі частіше відмовляються від пластику на користь смартфона. УНІАН розбирався, які функції вони поки не здатні замінити та як захистити електронні кошти від шахраїв.
Ще кілька років тому віртуальні картки сприймалися переважно як додатковий інструмент для покупок в інтернеті. Однак зараз ситуація кардинально змінилася: дедалі більше українців узагалі відмовляються від пластика, користуючись лише смартфоном.
"Оплачую всі покупки смартфоном або смарт-годинником, адже зараз практично не знайти магазин без термінала. А для покупок в інтернеті завів окрему віртуальну картку, на яку скидаю безпосередньо ту суму, якою треба розрахуватися. Щоб і зайвого не зняло, і убезпечитися від шахрайських зламів", - ділиться у розмові з УНІАН киянин Богдан.
Чим же відрізняється віртуальна картка від традиційної? Це повноцінний банківський інструмент, який не має фізичного пластикового носія та існує виключно в електронному вигляді. Вона має усі стандартні реквізити, необхідні для здійснення платежів: унікальний номер, термін дії та тризначний код безпеки (CVV/CVC). Це дозволяє оплачувати покупки в інтернеті, здійснювати грошові перекази та розраховуватися в офлайн-магазинах за допомогою смартфона чи інших гаджетів.
При цьому, щоб оплачувати покупки гаджетом у фізичних магазинах, потрібна наявність NFC-модуля (спеціальної технології бездротового зв’язку) у смартфоні або ж смартгодиннику. Якщо такого чипа немає, картка функціонуватиме лише для онлайн-шопінгу або операцій всередині мобільного банкінгу. Проте зараз практично всі нові телефони, навіть найбюджетніші, оснащені таким модулем.
Для безконтактної оплати гаджетом в магазинах картку необхідно додати в один із мобільних гаманців (Apple Pay або Google Pay). Таким же чином оплачуються покупки на сайтах або ж шляхом введення у відповідну форму реквізитів картки.
УНІАН поспілкувався з представниками банків, аби дізнатися, якими є переваги та нюанси використання такого інструменту і що треба знати для безпечного користування віртуальними картками.
Банкіри відмічають, що дедалі більше клієнтів користуються цифровими картками і цьому сприяли одразу кілька факторів – пандемія, повномасштабна війна, стрімкий розвиток мобільного банкінгу та безконтактних платежів.
Анна Довгальська, заступниця голови правління "Глобус Банку", каже, що попит на цифрові картки стабільно зростає вже кілька років поспіль.
"Після 2020 року клієнти набагато активніше користуються дистанційними банківськими сервісами, а віртуальна картка стала одним із найпростіших інструментів такого переходу", – зазначає вона у коментарі УНІАН.
За її словами, нині можна говорити про щорічний приріст кількості віртуальних карток на рівні 20-25%. При цьому змінюються і очікування клієнтів: вони хочуть отримати банківську послугу одразу, без відвідування відділення, очікування виготовлення пластику чи його доставки.
Експертка додає, що цьому сприяє і розвиток мобільного банкінгу.
"Якщо раніше мобільний застосунок сприймався радше як додатковий сервіс, то зараз для багатьох клієнтів саме він є головним "джерелом" взаємодії з банком. Через нього відкривають рахунки, оформлюють депозити, здійснюють перекази, оплачують послуги та керують картками", – сказала банкірка.
Схожі зміни бачать і в Unex Bank. Як розповіла нам директорка з маркетингу Аліна Компанець, цифровізація платіжного ринку останніми роками суттєво прискорилася.
За її словами, лише за перший квартал 2026 року кількість токенізованих карток (включно з віртуальними) в Україні зросла до 20,6 млн - тобто майже до третини від загальної кількості.
"Пластик українці замовляють усе менше і менше. Для значної частини користувачів смартфон фактично замінив фізичний гаманець", – каже Компанець.
Вона пояснює, що поширенню цифрових карток сприяли одразу кілька тенденцій: активний розвиток електронної комерції, мобільних банків, популярність Google Pay та Apple Pay, а також можливість дистанційно відкривати рахунки завдяки цифровій ідентифікації через "Дію".
Про стабільний попит на цифрові картки говорять і в "Ощадбанку". Директор департаменту продуктів та технологій роздрібного бізнесу Володимир Москаленко зазначає, що клієнти обирають цифровий формат через його простоту.
"Оформити таку картку можна за кілька хвилин у мобільному застосунку без відвідування відділення", – говорить він у коментарі УНІАН.
Подібну тенденцію спостерігають і в ПУМБ. У пресслужбі банку зазначають, що окремі банківські продукти вже одразу передбачають відкриття саме віртуальної картки. Як приклад у банку наводять державну програму "Національний кешбек", для участі в якій використовується цифрова картка.
Популярність віртуальних карток пояснюється не лише загальною цифровізацією. Банкіри переконані: сьогодні вони дають клієнтам низку переваг, які фізичний пластик просто не може запропонувати.
"Таку картку неможливо фізично загубити чи пошкодити, а для онлайн-покупок не потрібно носити із собою пластиковий носій. Крім того, цифровий формат є більш екологічним, адже не потребує виготовлення пластику", - говорять у пресслужбі ПУМБ.
Цифрові картки вигідні не лише клієнтам, а й самим банкам. Анна Довгальська з "Глобус Банку" каже, що відмова від фізичного носія дає банкам відчутну економію.
"Випуск однієї віртуальної картки може бути приблизно на 50-90% дешевшим, ніж випуск стандартної пластикової картки. У масштабах банку, коли йдеться про десятки, сотні чи тисячі карток, це вже суттєва економічна перевага", - сказала банкірка.
Втім, експертка наголошує, що економія – не головне.
"Digital-картка ще й впливає на швидкість та гнучкість обслуговування. Картку можна відкрити практично миттєво, одразу додати до "гаманця" у смартфоні й почати користуватися. Тобто банк не просто зменшує витрати, а й робить продукт більш сучасним і зручним", – пояснила Довгальська.
Директор департаменту продуктів та технологій роздрібного бізнесу "Ощадбанку" Володимир Москаленко зазначив, що цифрові картки дозволяють скоротити витрати на виготовлення, персоналізацію та логістику.
Водночас Аліна Компанець з Unex Bank звертає увагу на ще одну перевагу, яка стає дедалі актуальнішою, – гнучкість керування віртуальною карткою.
"Оскільки картка існує у додатку, її можна за потреби перевипустити з новим номером або встановити для неї окремі ліміти. Багато цифрових сервісів дозволяють генерувати одноразовий CVV/CVC код або використовувати окрему картку для конкретної підписки, що мінімізує ризики", - пояснила експертка.
За її словами, оформлення та обслуговування віртуальних карток у більшості випадків є безкоштовним, а їх можна миттєво додати до Google Pay чи Apple Pay і оплачувати покупки гаджетом.
Попри стрімке зростання популярності цифрових карток, банкіри не прогнозують повної відмови від пластикових найближчим часом. У низці життєвих ситуацій фізична картка все ще залишається необхідною.
У ПУМБ пояснюють, що головним обмеженням є інфраструктура.
"Якщо банкомат не підтримує NFC або інші безконтактні способи авторизації, зняти готівку лише за допомогою віртуальної картки не вдасться. Також користування цифровою карткою залежить від доступності смартфона та мобільного застосунку", – кажуть у банку.
Схожої думки дотримується і Анна Довгальська. Втім, вона переконана, що проблема зі зняттям готівки з банкоматів поступово втрачає актуальність.
"Готівка загалом стає менш популярною, особливо у великих містах. Люди дедалі частіше оплачують товари й послуги карткою, телефоном або онлайн. Тому для щоденного користування віртуальної картки більшості клієнтів уже цілком достатньо", – каже банкірка.
Аліна Компанець з Unex Bank говорить, що користувачам варто пам'ятати про залежність від смартфона - якщо гаджет розрядився чи власник забув його, без фізичної картки зробити оплату буде неможливо. Також, за її словами, окремі труднощі можуть виникати під час подорожей.
"За кордоном треба бути готовим до того, що коли ти у торговій мережі кілька разів поспіль розраховуєшся віртуальною карткою, у тебе можуть попросити показати її пластиковий аналог чи здійснити оплату саме фізичною карткою. Або при посадці на літак попросити показати "живу" картку, з якої здійснювалася оплата за квиток. Це є одна з форм безпеки, щоб переконатися, що віртуальною карткою користується саме її власник, а не шахрай", - пояснила експертка.
Компанець додала, що окремі складнощі можуть виникати під час оренди автомобілів, заселення в готелі або здійснення окремих операцій за кордоном, коли компанія просить надати саме фізичну картку або залишити її як заставний інструмент. Хоча таких випадків стає дедалі менше, вони все ще зустрічаються.
Попри зростання популярності віртуальних карток і безконтактних платежів, саме поведінка користувача залишається ключовим фактором безпеки. Банки наголошують: цифрові інструменти зменшують ризики фізичного шахрайства, але водночас відкривають нове поле для атак – через фішинг, соціальну інженерію та доступ до смартфона.
Анна Довгальська з "Глобус Банку" розповідає, що сама технологія віртуальних карток вже закладена як більш захищена порівняно з класичним пластиком. За її словами, під час оплати через Apple Pay чи Google Pay продавець не бачить реальних реквізитів картки – замість цього використовується токенізований код, який не дозволяє напряму викрасти дані.
"Навіть якщо умовно дані з термінала будуть скомпрометовані, це не дає доступу до номера картки чи CVV. Крім того, оплата телефоном зазвичай підтверджується біометрією, паролем або іншим способом авторизації", – пояснює вона.
Водночас експертка наголошує: із переходом у цифрове середовище змінюється і логіка атак. Якщо раніше ризик полягав у втраті або копіюванні фізичної картки, то тепер головний інструмент шахраїв – це маніпуляція людиною.
Далі Довгальська описує типову схему, яка сьогодні трапляється найчастіше: користувач отримує повідомлення, що нібито надходить від банку або сервісу доставки. У ньому – термінова вимога "підтвердити операцію" чи "оновити дані". Посилання веде на підроблений сайт, який майже не відрізняється від справжнього, а введені там дані одразу опиняються у шахраїв.
Експертка підсумовує головне правило: банки ніколи не просять клієнтів передавати PIN-коди, CVV чи одноразові коди підтвердження, а будь-які подібні запити – це ознака шахрайства. За її словами, безпека цифрової картки напряму залежить не від технології, а від цифрової гігієни користувача.
Директорка з маркетингу Unex Bank Аліна Компанець наголошує, що для шахраїв картка як об’єкт уже не є головною ціллю.
"Головною ціллю шахраїв є доступ до смартфона, мобільного банкінгу або фінансового номера телефону. Якщо у випадку пластикової картки злочинцям потрібно фізично заволодіти карткою або скопіювати її дані, то цифрові рахунки найчастіше атакують дистанційно", – пояснює вона.
Далі експертка переходить до найпоширеніших сценаріїв. Один із них – класичний фішинг, коли користувачу надсилають повідомлення про "перевірку безпеки" або "блокування рахунку". Людина переходить за посиланням, вводить дані – і фактично сама передає доступ до свого акаунту.
Окремо вона звертає увагу на телефонне шахрайство: зловмисники представляються працівниками банку чи держустанов і під приводом "підтвердження операції" виманюють одноразові коди. У цифрових рахунках це особливо критично, адже всі дії відбуваються дистанційно.
Ще один небезпечний сценарій – SIM-swap (підміна SIM-картки), коли шахраї перевипускають SIM-картку і отримують контроль над SMS-кодами. У такій ситуації вони можуть відновити доступ до банківського застосунку і провести операції від імені власника.
Окремо Компанець згадує і про сучасні цифрові гаманці: якщо зловмисник отримує реквізити картки та код підтвердження, він може прив’язати її до свого пристрою й оплачувати покупки без фізичної картки. Саме тому, підкреслює вона, будь-які одноразові коди не можна передавати нікому, навіть якщо дзвінок виглядає переконливо.
Володимир Москаленко з "Ощадбанку" зазначає, що цифрові картки справді зменшують ризики фізичного копіювання даних, зокрема через відсутність скімінгу та неможливість втрати "пластику" як об’єкта.
Водночас, за його словами, структура шахрайства не зникає, а просто змінює форму: основні ризики пов’язані з соціальною інженерією – коли шахраї виманюють у клієнтів коди підтвердження, реквізити карток або доступ до мобільного банкінгу.
"Незалежно від формату картки (пластикова або цифрова) головними правилами безпеки залишаються: не повідомляти стороннім коди з SMS та push-повідомлень, не переходити за підозрілими посиланнями та не встановлювати сторонні програми на вимогу невідомих осіб", – підсумовує він.
… Попри стрімкий розвиток віртуальних карток і технологій безконтактної оплати, повністю відмовитися від пластику ринок поки не готовий. Частина операцій і надалі потребує фізичних карток або альтернативних способів підтвердження, особливо за кордоном чи в окремих сервісах.
Водночас загальний тренд очевидний: фінансові сервіси дедалі глибше переходять у смартфон, а цифрова картка стає для багатьох українців не доповненням, а основним інструментом щоденних розрахунків. При цьому власникам таких карток не слід забувати про заходи безпеки, аби не "подарувати" шахраям всі кошти через власну неуважність.