Довготривала зупинка морського експорту з України тиснутиме на курс гривні та загрожуватиме масштабними фінансовими втратами.
Росія активізувала атаки на портову інфраструктуру України та торговельні судна, внаслідок чого кораблі вже перестали заходити до українських морських портів. А один з найбільших світових операторів морських контейнерних перевезень - судноплавна група Maersk повідомила, що призупинила обслуговування через український порт Чорноморськ.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що про блокаду морського експорту поки не йдеться, а влада наразі працює над вирішенням проблеми. Проте, якщо вихід знайти не вдасться – це загрожує Україні значними фінансовими втратами.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин розповів УНІАН, скільки коштуватиме Україні закриття портів та як ця ситуація відобразиться на гаманцях усіх українців: чи витримає гривня валютний дефіцит, які товари опиняться під ризиком подорожчання, а на які ціни можуть знизитися чи принаймні стабілізуватися.
Які прямі економічні наслідки та збитки матиме Україна від чергового блокування портів?
Це, безумовно, матиме прямий негативний ефект. Якщо згадати 2022 рік, коли порти вже блокувалися, ситуацію вдалося частково вирішити липневою "зерновою угодою". Зараз ситуація повторюється, і ми можемо спиратися на той досвід для оцінки наслідків.
У середньому Україна експортує збіжжя, зерно, сировину та продукти через порти приблизно на $2,1–2,2 млрд на місяць. Якщо буде заблоковано в light-варіанті саме продуктову складову, це призведе до десь $0,5 млрд втрат на місяць.
За "середнього" сценарію блокування – тобто неможливості вивозити навіть через Румунію і річкові порти – то втрати можуть досягати $1 млрд.
Якщо ж до цього додасться блокування кордону з боку Польщі, де відносини й так напружені, втрати будуть ще більшими.
У макроекономічному вимірі це коштуватиме Україні від 0,3% до 1% ВВП щомісяця.
Як закриття портів позначиться на валютному ринку?
Якщо це такий собі light-варіант, де ми вивозимо через Констанцу, через Європу - для валютного ринку це приблизно 10% валютної пропозиції на день (близько 25 млн дол. на день додаткового дефіциту).
І ми розуміємо, що ця цифра може вирости дуже стрімко, якщо буде якийсь більш складний варіант. І це ми кажемо лише про продуктову складову – продукти, збіжжя, олію тощо.
Наскільки суттєво це тиснутиме на курс гривні?
Залежність тут не лінійна, адже Нацбанк має достатньо валютних резервів, щоб тримати курс у поточних межах. Усе залежатиме від тривалості блокування.
Якщо така ситуація триватиме протягом одного місяця, може бути прийняте рішення, що ми просто перечекаємо цей час і НБУ підтримувати курс - як варіант.
Якщо ризики більші, ми розуміємо, що це блокування на багато місяців, і немає ніякої можливості виходу - це, безумовно, призведе до того, що Нацбанк буде змушений переглянути свою стратегію і все ж таки "спустити" гривню на нові рівні – 45 грн/дол. і більше, що в цілому також припустимо для того, щоб стримати оцей перекос.
Як блокування портів вплине на інфляцію та ціни для українських споживачів?
Насправді формується додаткова пропозиція зерна всередині країни, що буде стримувати інфляцію. Тобто є і неринковий такий момент, коли внутрішня пропозиція зростає, бо ми не можемо це вивезти. І на внутрішньому ринку це буде стримувати ціни.
Проте ми розуміємо, що ми втрачаємо... Інфляція буде формуватися з іншого боку, бо закриті порти. От Maersk відмовився завозити контейнери. Це додаткове логістичне плече, яке буде додавати у вартість продукції, додаткові відсотки, що буде формувати все одно тиск.
Тобто ми побачимо зниження тиску по продуктовій складовій на внутрішньому ринку через додаткову пропозицію, але зросте вартість імпортних товарів, які заходили раніше в порти, і зараз вони повинні будуть їхати залізницею, заходити через інші порти.
Як відчують українці на собі таку ситуацію? Наскільки цей чинник може нівелювати проінфляційні фактори – зростання цін на пальне, девальвацію гривні?
Якщо грубо оцінювати, то зараз зростання цін на паливо є і без блокування портів дуже вагомим чинником впливу на інфляцію. Навіть якщо пропозиція сільгосппродукції всередині країни зросте, через дороге пальне ціни на їжу, скоріше, не впадуть, а лише стабілізуються.
Відповідно, оцей негативний фактор значно нарощується, і логістичний тиск разом із дорогим паливом може додати цілі відсотки до річної інфляції.
Багато залежатиме від розуміння термінів блокування. Якщо всі будуть перебудовуватися і буде розуміння, що це надовго, а не разова ситуація – відповідно, негативного тиску буде більше.
Які саме групи товарів здорожчають, а які можуть подешевшати чи стабілізуватися?
Продукти харчування, збіжжя, борошно – це може стабілізуватися саме по внутрішнім цінам. Але вся електроніка, імпортні товари, які сюди завозяться, які йшли морем – це китайські товари, це можуть бути овочі й фрукти (якісь банани, які завозилися через Одесу, через порти йшли до нас) – це проблема.
Далі – металургійна продукція подорожчає. Бо ми, з одного боку, своє не можемо продати, низького рівня переробки, а імпорт повинні будемо завозити невідомо як - не через порти, як це було, а через залізницю. Це дуже велика проблема. Відповідно, це буде тиснути на будівництво та інші напрямки.
Тобто негативних факторів буде більше.
Але найбільший чинник – це, мабуть, саме китайські товари, товари, які йшли на замовлення, електроніка, те саме енергетичне обладнання. Оце може подорожчати, бо його потрібно буде возити з іншим логістичним плечем – а це перевантаження, це контейнери, це додаткове навантаження на "Укрзалізницю". А вони збираються ще й на 30% підвищити цінники на вантажоперевезення. Це створює замкнене коло, яке суттєво штовхатиме ціни вгору.
Але це все буде залежати від термінів знаходження в цій блокаді. Якщо це на короткий час, то ціни можуть швидко повернутись до попередніх значень і залишиться лише фактор зростання вартості пального.