Раніше покупка в кредит асоціювалася з паперовою бюрократією та переплатами, а сьогодні оформити розстрочку можна за кілька кліків у смартфоні. УНІАН з’ясував, чому українці обирають "оплату частинами" та дав поради, як не загнати себе у борги.
При покупці багатьох товарів – від гаджетів і косметики до продуктів у супермаркетах – на цінниках чи онлайн-вітринах часто можна побачити примітку про можливість оформити покупку в розстрочку. І українці активно цим користуються.
Ще не так давно оформлення покупки в кредит в Україні було досить громіздким процесом. Потрібно було йти до відділення банку, заповнювати документи, чекати на рішення та підписувати паперові договори. Часто це супроводжувалося додатковими комісіями та не завжди прозорими умовами.
Сьогодні все виглядає інакше: достатньо кількох кліків у смартфоні – і товар уже у розстрочці, без зайвих візитів у банк і з чітко зрозумілим графіком платежів. А головне – без переплат.
Киянка Ганна називає себе фанаткою розстрочок. Вона познайомилася з цим банківським продуктом під час роботи у фінустанові чимало років тому і з того часу регулярно користується такими можливостями.
"Неможливо порахувати, скільки вже товарів я брала з оплатою частинами. Для мене це набагато зручніше і вигідніше, аніж одразу викласти всю суму. Я оформлюю купівлю і вже користуюся гаджетом чи іншим товаром, а з картки щомісяця знімає невелику суму, яка цілком вписується в регулярні витрати і не дуже помітна для мене", – ділиться жінка.
За словами співрозмовниці УНІАН, головним фактором для неї є відсутність переплат у вигляді комісій. Також вона завжди обирає максимально можливу кількість місяців, на які можна розбити оплату (ці умови відрізняються у різних магазинах та банках).
"Можу оформити розстрочку навіть на товар вартістю в пару тисяч гривень, якщо зараз мені пріоритетніше спрямувати ці кошти на повсякденні витрати. Тоді в місяць можу виплачувати буквально 200 гривень – як кава з тістечком", - каже Ганна.
Саме така психологія невеликих щомісячних платежів і стала одним із ключових драйверів популярності "оплати частинами".
При цьому деякі люди остерігаються брати розстрочки, прирівнюючи їх до звичайних кредитів, з якими дехто міг мати власний негативний досвід чи спостерігати чужий.
УНІАН поспілкувався з представниками банків та мереж магазинів, аби з’ясувати, наскільки активно українці користуються розстрочками під час війни, які товари купують найчастіше та що варто знати при плануванні таких покупок.
Після різкого падіння на початку повномасштабної війни ринок розстрочок та "оплати частинами" в Україні не лише відновився, а й перейшов до активного зростання. Банки фіксують збільшення кількості оформлень, середнього чека та частки онлайн-покупок, а сам формат поступово змінює сприйняття – від "кредиту на крайній випадок" до звичного інструменту фінансового планування.
Учасники ринку кажуть, що війна суттєво змінила споживчу поведінку українців: люди стали обережніше ставитися до великих витрат, але водночас не готові відкладати важливі покупки на невизначений термін. Саме тому попит на розстрочки зростає.
У "ПриватБанку" зазначають, що особливо помітною зміною за останні чотири роки став стрімкий перехід цього фінансового інструменту в онлайн.
"Якщо раніше люди здебільшого оформлювали "оплату частинами" через POS-термінали у звичайних фізичних магазинах, то у першому кварталі 2026 року ми вперше зафіксували історичний момент: обсяги купівлі в розстрочку через інтернет перевищили обсяги "наземної" оплати частинами у фізичних магазинах", – повідомляють УНІАН у пресслужбі "ПриватБанку".
Схожу тенденцію підтверджують і в ПУМБ. Керівник комунікаційних проєктів роздрібного бізнесу банку Олександр Казмиришин каже, що за останні роки попит на розстрочки у мобільному застосунку зріс у кілька разів.
"Якщо аналізувати динаміку по товарних кредитах та продукту "сплачуйте частинами" з 2023 до 2026 року, то спостерігаємо постійне зростання попиту на розстрочки у мобільному застосунку. Обсяги продажів за цей період збільшилися більш ніж у три рази", – зазначає він у коментарі УНІАН.
За його словами, лише за рік – якщо порівнювати перший квартал 2025-го та 2026-го – середній чек зріс на 17,5%, а обсяг видач збільшився більш ніж удвічі.
В Unex Bank також говорять про повне відновлення ринку після шоку 2022 року.
"Якщо в перші пів року повномасштабного вторгнення попит на розстрочку впав майже до нуля через високу невизначеність, то з середини 2023 року ринок почав стрімко відновлюватись. Наразі обсяги оформлених розстрочок фактично повернулися до показників початку 2022 року", – розповідає нам директор департаменту споживчого кредитування банку Олександр Білик.
За словами банкірів, одна з головних причин популярності розстрочок – інфляція та постійне зростання цін. Українці дедалі частіше намагаються "зафіксувати" поточну вартість товару, а не накопичувати гроші протягом кількох місяців.
"Клієнт фіксує ціну на техніку чи меблі сьогодні, а розплачується за них поступово гривнею, яка з часом може знецінюватись. Саме тому ми зараз і бачимо зростання середнього чеку", – пояснюють у пресслужбі "ПриватБанку".
Там додають, що зараз українці масово обирають саме "оплату частинами", тоді як звичайні паперові кредити стають менш популярними. Також розстрочка має яскраво виражену класичну сезонність: традиційні піки продажів припадають на листопад ("Чорна п'ятниця") та грудень (передноворічні розпродажі).
Директор департаменту цифрового бізнесу, член правління "Глобус Банку" Володимир Солодкий каже, що українці передусім змінили сприйняття цього інструменту.
"Сьогодні клієнти розглядають сервіси оплати частинами не як вимушений крок через брак коштів, а як ефективний інструмент фінансового планування", – зазначає він у коментарі УНІАН.
За словами банкіра, в умовах економічної нестабільності можливість розбити платіж на кілька частин дозволяє людям підтримувати звичний рівень життя без надмірного навантаження на бюджет.
Паралельно зі зростанням ринку змінюється і портрет користувача розстрочки. Банки все менше говорять про класичний стереотип "кредиту до зарплати" і все частіше описують своїх клієнтів як платоспроможних, фінансово активних споживачів, які використовують розстрочку як інструмент управління витратами.
У "ПриватБанку" кажуть, що основна аудиторія "оплати частинами" – це люди віком від 26 до 45 років із доходом вище середнього.
"Існує міф, що розстрочку беруть "від зарплати до зарплати". Наші дані за кінець 2025 – початок 2026 року показують протилежне. Це платоспроможний і соціально активний сегмент", – наголошують у банку.
У ПУМБ теж говорять про зміну структури клієнтів після початку великої війни. За словами Олександра Казмиришина, активні користувачі поступово "молодшають": з 2023 року спостерігається перетікання активних користувачів із вікової категорії 45+ у категорію до 35 років. Також змінилось співвідношення користувачів за гендером: якщо у 2023 році воно складало 40/60, де 40% чоловіків і 60% жінок, то зараз – 60/40 на користь чоловіків.
У Unex Bank звертають увагу ще на одну зміну – активне зростання частки цифрових користувачів.
"Клієнт став більш "мобільним". Частка оплат у розстрочку через мобільні додатки та онлайн у партнерських мережах подекуди перевищує розрахунки готівкою", – каже Олександр Білик.
У банку зазначають, що серед нових активних груп клієнтів з’явилися військовослужбовці та внутрішньо переміщені особи.
"Для багатьох молодих людей розстрочка стає "вхідним квитком" у банківську екосистему. Успішно виплачена розстрочка відкриває шлях до кредитних карток з великим лімітом та інших продуктів", - звернув увагу банкір.
Для ритейлерів розстрочка давно перестала бути "додатковою опцією" – у багатьох категоріях вона фактично стала одним із ключових драйверів продажів.
У мережі "Фокстрот" говорять, що сьогодні покупка техніки в кредит або розстрочку вже є сформованою споживчою звичкою.
"Сьогодні покупка техніки в кредит/розстрочку – це вже тренд, який сформувався за багато років. А для нас, як для великого ритейлера, це невід’ємна частина сервісу для клієнта", – розповів УНІАН начальник відділу управління та розвитку додаткових сервісів мережі "Фокстрот" Руслан Дорошенко.
За його словами, потреби людей часто зростають швидше за доходи, тому розстрочка дозволяє придбати необхідний товар без тривалого накопичення коштів. В окремих товарних категоріях частка покупок у кредит може сягати 70%.
"Це свідчить про те, що клієнти не готові витрачати всі заощадження одразу або відкладати важливі покупки, тому обирають кредит як можливість отримати потрібну техніку вже зараз", – пояснює Дорошенко.
У мережі COMFY нам розповіли, що зараз із використанням кредитних інструментів здійснюється приблизно третина всіх покупок, та звертають увагу, що розстрочка завжди стимулювала людей купувати дорожчі товари – середній кредитний чек в 4 рази більший за готівковий. Зокрема, в 2026 році частка великих чеків збільшилась на 27%.
При цьому власник компанії "Цитрус" Артур Гатунок звертає увагу, що частка кредитних покупок сильно залежить від каналу продажу – онлайн-покупки значно частіше оформлюють у розстрочку (онлайн – більше 40%, офлайн – приблизно 30%).
Він додає, що однією зі змін за останні чотири роки стало те, що зараз клієнти частіше оформлюють розстрочки на довший термін.
"Споживач перестраховується та мінімізує фінансове навантаження довшим терміном. Популярність кредитування зростає з кожним роком. Наприклад, до 2022 року частка "коротких" термінів перевищувала 60%, а зараз навпаки ця цифра відповідає частці розстрочок на довгі терміни", - зауважив Гатунок.
Ще одна помітна трансформація стосується структури покупок. Хоча побутова техніка та електроніка залишаються базовими категоріями, список товарів, які українці беруть у розстрочку, поступово розширюється – від класичної техніки до послуг, освіти та товарів для щоденного життя.
Найпопулярнішою категорією товарів залишається побутова техніка та електроніка. Практично всі банки називають її головним драйвером ринку.
У ПУМБ кажуть, що на цю категорію припадає близько 90% усіх оформлень товарних розстрочок.
"Наразі клієнти найчастіше оформлюють розстрочки на товари з категорії електроніки – побутову техніку, комп’ютерну техніку, смартфони, аудіо- та відеотехніку", – зазначає Олександр Казмиришин.
В "Ощадбанку" погоджуються і додають до цього списку товари для ремонту та облаштування житла. Водночас там звертають увагу, що завдяки розвитку партнерських мереж перелік категорій товарів, доступних у розстрочку, поступово розширюється.
Володимир Солодкий з "Глобус Банку" зазначає, що українці дедалі активніше купують одяг, взуття, товари для дому, товари для здоров’я та догляду за собою та медичні послуги. За його словами, розстрочка перетворилася на універсальний фінансовий інструмент для будь-якої покупки, що допомагає підтримувати звичний побут та якість життя.
В Unex Bank серед нових трендів називають освіту та перекваліфікацію.
"Люди, які втратили роботу або змінили місце проживання, активно оформлюють розстрочки на IT-курси, навчання маркетингу чи вивчення іноземних мов", – каже Олександр Білик.
Ритейлери побутової техніки серед найпопулярніших покупок називають практично однакові категорії: смартфони, ноутбуки, телевізори, холодильники, пральні машини та зарядні станції.
При цьому у COMFY кажуть, що топ категорій за рік майже не змінився.
"ТОП-5 категорій товарів, що купують в кредит, в 2026 році не змінився до минулого року: смартфони, ноутбуки, телевізори, пральні машини з фронтальним завантаженням, холодильники", – зазначають у компанії.
Власник "Цитрусу" Артур Гатунок додає, що особливо помітно зростає попит на дорогу техніку з високим середнім чеком – преміальні смартфони, ноутбуки та енергетичне обладнання.
"Взимку частка кредитування зростає через високий попит на дорогі зарядні станції. У пікові періоди відсоток кредитних продажів досягав 60%", – сказав він.
Головною проблемою традиційних кредитів є їх невиплата чи затримки в обов’язкових платежах, через що деякі люди не хочуть зв’язуватися і з розстрочками. Та ситуація тут все ж різниться – попри зростання обсягів кредитування, банки не фіксують різкого погіршення платіжної дисципліни. Учасники ринку пояснюють це обережнішим відбором клієнтів та загальною фінансовою поведінкою українців у кризових умовах.
В "Ощадбанку" кажуть, що наразі не спостерігають погіршення якості обслуговування таких кредитів.
Володимир Солодкий з "Глобус Банку" говорить, що випадки прострочення платежів трапляються, але вони залишаються в межах прогнозованої норми.
"Люди розуміють цінність доступу до кредитних лімітів, тому намагаються вчасно виконувати свої зобов'язання", - наголосив банкір.
Із цим погоджується і Олександр Білик з Unex Bank.
"На початкових етапах прострочення не перевищує 1%, а до завершення терміну показник коливається в межах 2%. Це свідчить про те, що клієнти розглядають розстрочку як зручний фінансовий сервіс, який не хочеться втрачати через погіршення кредитної історії", - сказав він.
Популярність "оплати частинами" та цифрових розстрочок зростає не лише через простоту оформлення, а й через відчуття "легкої покупки" – кілька кліків у застосунку часто психологічно сприймаються простіше, ніж класичний кредит.
Водночас банкіри радять не ставитися до розстрочки як до "безкоштовних грошей" і уважно оцінювати власне фінансове навантаження.
Олександр Білик рекомендує переконатися, що бажаний товар дійсно потрібен саме зараз. Також варто перевірити, чи всі документи для оформлення в порядку, чи актуальні вони в "Дії" або в банківському застосунку. Високий кредитний рейтинг дозволяє отримати кращі умови та більший ліміт.
"Вкрай важливо уважно ознайомитися з умовами кредитування – строками, сумами платежів і загальною вартістю розстрочки. Адже іноді "0%" стосується лише перших кількох місяців, а далі нараховується відсоток. Завжди треба дивитися на реальну річну процентну ставку", - звертає увагу банкір.
Ще одна порада від експерта – сума щомісячного платежу не повинна перевищувати 20–30% від усього доходу. Не зайвим буде дізнатися, чи немає штрафів за закриття розстрочки раніше зазначеного в договорі терміну. Це допоможе зекономити, якщо вільні кошти з’являться раніше.
Також експерти зазвичай рекомендують не оформлювати одразу кілька великих розстрочок. Адже через простоту цифрового оформлення люди іноді недооцінюють сумарне навантаження від кількох одночасних платежів – наприклад за смартфон, техніку та меблі.
Крім цього, необхідно слідкувати за кредитною історією. Навіть невелика прострочка може вплинути на подальше отримання кредитних лімітів або нових розстрочок.
… Розстрочка в Україні поступово змінює свою роль – від інструменту для великих разових покупок до елемента щоденної фінансової поведінки. Для банків це один із драйверів цифровізації, для ритейлу – спосіб стимулювання продажів, а для споживачів – спосіб розподіляти витрати в умовах нестабільної економіки.
І якщо ще кілька років тому розстрочка асоціювалася переважно з великими покупками техніки, то сьогодні вона дедалі більше перетворюється на звичний елемент повсякденного споживання – від смартфонів і меблів до курсів навчання та навіть продуктів у супермаркетах.