Введення РРО в Україні – руйнує цілий сегмент середнього та дрібного бізнесу

Закони №128-ІХ щодо РРО та №129-ІХ стосовно детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг руйнують цілий сегмент середнього та дрібного бізнесу – значно вплинуть на інтернет торгівлю, адже відповідно закону, касові апарати зобов'язані мати підприємці, що сплачують єдиний податок, і мають дохід у понад 1 мільйон гривень на рік.

На цьому наголосив доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України Андрій Гмирін у своєму блозі на сайті "Обозреватель".

За його словами у "зоні ризику" дрібні торгівці, які продають товари через Rozetka та компанії, що надають послуги доставки, а ті, хто продавали на OLX підуть в тінь і навіть єдиного податку платити не будуть.

"Чому цілий сегмент української економіки раптом потрапив у "зону ризику" залишається загадкою, але маємо те що маємо. Насправді, сегмент інтернет-торгівлі це не тільки Rozetka, яка дійсно працює через ФОПів, але не стільки через необхідність оптимізації сплати податків, яку всі наводять як приклад, а тому, що працює за схемою Marketplace, на кшталт Amazon або Ebay. А отже бізнес власне компанії Rozetka від запроваджених змін не постраждає. Натомість дуже постраждають дрібні торгівці, які продають через Rozetka. До речі, панове депутати, а як чинити з громадянами, які системно, але не великими об’ємами торгували на OLX (площадка по типу "з рук в руки") і чесно платили єдиний? Як вважаєте, вони побіжать реєструвати РРО чи позакривають ФОПи, торгуючи з під поли, як фізичні особи й навіть єдиного податку платити не будуть? Здається, відповідь очевидна", - пояснив експерт.

Гмирін наголосив, що саме через тисячі дрібних українських сімейних інтернет-магазинів у 2017 році загальний обсяг e-commerce оцінювався в 50 мільярдів гривень, у 2018 – вже 65 мільярдів гривень – і це не тіньові обороти.

"Інтернет-торгівля значно стимулює безготівкові розрахунки – левова доля платежів в інтернет-магазинах проходить через накладений платіж, або систему "Приват24". Через необхідність додаткових затрат на адміністрування РРО та штрафи (ми ж пам’ятаємо наших "чесних" податківців) постраждають саме дрібні магазини, які працюють як standalone так і через marketplace по типу вже згадуваної Rozetka, Bigl.ua, Prom.ua та інші. Для розуміння ситуації поясню, що сильним стимулом для вибухового зростання інтернет-торгівлі в Україні стали дві компанії: "ПриватБанк", з системою "Приват24" та "Нова Пошта", - пояснів експерт.

Крім того, Гмирін зауважив, що до "зони ризику" віднесені компанії, що надають послуги доставки.

"Саме такі звичні сьогодні речі, як, наприклад, використання накладеному платежу, можливість відстежити посилку за трек номером, страхування товару, на професійному рівні ввела саме "Нова Пошта". Державна "Укрпошта" робить несміливі рухи у даному напрямку лише з минулого року. За минулий рік "Нова Пошта" доставила своїм клієнтам 36 млн посилок. І хоча компанія залишається лідером ринку доставки, її успішний приклад послужив стимулом для інших гравців спробувати себе в цьому бізнесі. Віднесення поштових операторів до зони ризику і нав’язування їм обов’язковості РРО (не забуваємо про штрафи), фактично вб’є дрібних операторів, ну а великі… Звичайно перенесуть свої затрати на споживачів, тобто на інтернет-магазини, ну а вони на нас з вами", - наголосив експерт.

Нагадаємо, 19 жовтня вступили в силу Закон №128-IX Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг і Закон №129-IX "Про внесення змін до  Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг". 

Закони передбачають обов'язкове використання касових апаратів фізособами-підприємцями (ФОП), введення електронного чека і кешбека. 

У Києві тривають мітинги українських підприємців, що вимагають скасувати ці закони  На їхню думку податкові нововведення можуть знищити малий і середній бізнес.

У свою чергу народні депутати, які проголосували за прийняття закону, стверджують, що його основна мета – виключно детінізація великого бізнесу. 

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що навесні 2020 року новий уряд почне проводити податкову реформу.