Громадські діячі направили офіційні листи до дипломатичних представництв Канади, Фінляндії та Латвії після того, як з’явилися нові докази можливих корупційних зловживань у діяльності Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", пише kp.ua.
У розпорядження журналістів потрапив витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань - кримінальне провадження № 42025000000001058, яке було зареєстроване 7 листопада 2025 року за ознаками розтрати майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ). За даними слідства, службові особи безпідставно виплатили понад 6 млн грн винагород членам Наглядової ради, що могло завдати шкоди державному майну.
Паралельно з цим менеджмент "Лісів України" фігурує у кількох антикорупційних провадженнях. Зокрема, генеральному директору Юрію Болоховцю раніше було повідомлено про підозру в незаконному збагаченні, що розслідувало Національне антикорупційне бюро.
Критика звучить і на адресу Голови Наглядової ради - Олексія Кучера, який одночасно очолює Державну регуляторну службу. За словами активістів, саме Кучер разом із іноземними членами Ради продовжує демонструвати мовчазну підтримку чинному менеджменту підприємства попри численні корупційні ризики.
Громадські організації звинувачують Наглядову раду підприємства - до складу якої входять незалежні фахівці з Канади, Фінляндії та Латвії - у відсутності належного контролю над менеджментом. У зверненнях до посадовців посольств зазначено, що мовчання Ради на вимоги розібратися у ситуації ставить під питання доброчесність її членів та не відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління.
У листі до Посольства Фінляндії, зокрема, йдеться про можливі репутаційні ризики для Янне Хар’юнпаа, одного з незалежних членів Ради, - у зв’язку з тим, що кримінальне провадження стосується виплат усім членам Наглядової ради та може поставити під сумнів легітимність отриманих ними винагород. Аналогічні звернення направлено до Посольств Латвії та Канади щодо Робертса Стріпніекса та Маркіяна Витвицького.
Як наголошують автори звернень, іноземні фахівці могли не мати повної інформації про юридичні деталі ситуації, і громадськість прагне завчасно попередити дипломатичні установи про можливі наслідки для їхніх громадян.
У висновку закликають: для запобігання міжнародному скандалу Наглядова рада повинна терміново надати публічну оцінку ситуації, ухвалити рішення щодо керівництва та ініціювати незалежний аудит. Зволікання, на думку авторів звернень, лише посилює підозри й загрожує перетворити проблему у дипломатичну кризу.