Найвідоміші та найпопулярніші дорогоцінні камені світу - діамант, рубін, сапфір та смарагд - одночасно є й найчастіше підроблюваними. Спеціально для УНІАН фахівці компанії ЦЕНТУРІ пояснили, як відрізнити справжній камінь від підробки та на що звертати увагу при покупці.
Раніше ми розповідали, як обрати свій камінь за датою народження.
- Як зрозуміти, що камінь - підробка та які можуть бути варіанти обману
- Який камінь неможливо підробити, а які підробляють найчастіше
- Як перевірити камінь на натуральність в магазині
- Як визначити дорогоцінний камінь в домашніх умовах
Як зрозуміти, що камінь - підробка та які можуть бути варіанти обману
Гемологи ЦЕНТУРІ пояснили, які камені найчастіше підробляють та яким чином. Вони кажуть, що наразі на світовому ринку домінують чотири основні дорогоцінні камені (The Big Four): діамант, рубін, сапфір та смарагд. Вони є найбільш затребуваними як у ювелірній справі, так і як інвестиційний актив.
Також продовжує зростати інтерес до неординарних кольорових каменів, таких як танзаніт, параїба турмалін, сапфір падпараджа, шпінель махенге та інших рідкісних самоцвітів.
Паралельно активно розвивається сегмент синтетичних (вирощених у лабораторії) каменів, переважно діамантів, які, згідно законодавства, також належать до дорогоцінних каменів, мають ідентичний хімічний склад, але є етичнішою та дешевшою альтернативою.
У світі дорогоцінних каменів підробкою в широкому сенсі (або, принаймні, недобросовісною торгівлею) можна вважати ситуацію, коли продавець навмисно:
- Приховує або некоректно представляє справжню природу каменю, видаючи його за щось дорожче або більш рідкісне, наприклад, якщо синтетичний діамант, рубін, смарагд або сапфір продають під виглядом натурального (часто по дуже завищеним цінам), а в сертифікаті на камінь не вказано прямо, що камінь належить до синтетичних.
- Приховує, що колір партії сапфірів синіх був покращений методом дифузії, коли зміна кольору відбувається лише на поверхні каменю, і продає таку партію за завищеною ціною.
Облагородження в цілому, кажуть експерти ЦЕНТУРІ - це штучне покращення натурального каменю, щоб зробити його привабливішим. Для цього використовують різні методи, але вони обов'язково мають бути зазначені дилером при продажі каменя, бо впливають на вартість самоцвіту.
В обох цих випадках - і синтетичні діаманти, і сапфіри облагороджені дифузією є визнаними, мають попит на ринку, але, звісно, коли інформація про походження та перетворення з каменями подана правдиво.
Також до підробок належать імітації. Це матеріали, які імітують зовнішній вигляд дорогоцінного каменю, але мають інший хімічний склад і структуру. Наприклад, діаманти імітують кубічним цирконієм (фіанітом), склом, муасанітом, склокерамікою, іншими натуральними безварними каменями (приміром, білим сапфіром). Якщо назва прихована бао вказана некоректно, тоді ми говоримо про підробку.
Також до імітацій належать дуплети (складені з двох частин) і триплети (складені з трьох частин) — складені з різних шарів (як натуральних так і синтетичних каменів, що імітують монолітний дорогоцінний камінь, відтворюють його зовнішній вигляд, але не є ним за своєю природою і повинні продаватися як дуплети.
Який камінь неможливо підробити, а які підробляють найчастіше
За словами гемологів, найчастіше підробляють найбільш цінні та популярні камені, оскільки це економічно вигідніше:
- діамант;
- рубін (особливо насиченого кольору);
- сапфір (особливо синій);
- смарагд тощо.
Також дуже поширені підробки опалів, перлів, бурштину, бірюзи.
Додатково експерти пояснили, який камінь неможливо підробити - на їхню думку, рідше підробляють камені, які мають відносно низьку вартість або їхнє штучне вирощування/імітація є економічно недоцільними або технічно дуже складними. Це може бути:
- гірський кришталь, цитрин, аметист та інші різновиди кварцу;
- топаз;
- хризоліт;
- деякі червоні гранати.
У ЦЕНТУРІ кажуть, що у цих випадках простіше та дешевше знайти натуральний камінь, ніж створити його синтетичний аналог. Також до цієї категорії належать дорогоцінні камені з складною хімічною формулою, як у турмаліна. Хоча технологія отримання синтетичного турмаліну існує.
До рідкісних каменів, які імітувати складніше, належать також танзаніт (хоча його облагороджують), тааффеїт (один з найрідкісніших мінералів у світі). Унікальність і складність структури деяких каменів ускладнює створення ідеальних імітацій.
"На жаль, абсолютно "неможливих для підробки" каменів у сучасному світі майже не існує. Завжди можна створити або синтетичний аналог, або імітацію. Відмінність лише в тому, наскільки дорогою та складною буде ця підробка", - зазначають фахівці.
Як перевірити камінь на натуральність в магазині
Експерти ЦЕНТУРІ розповіли, як перевірити камінь на натуральність прямо в ювелірному магазині. Перш за вже фахівці радять вимагати гемологічний сертифікат від GIA, IGI, SSEF, HRD або Gübelin Gem Lab, де вказано всі відомості про камені.
Якщо камінь не закріплений, ювелір або гемолог може визначити його вагу: імітації, особливо скло, зазвичай мають іншу густину, ніж натуральний камінь. Для більшості дорогоцінних каменів точне визначення виду та наявності облагороджування можливе лише за допомогою комплексу професійних приладів таких, як рефрактометр, полярископ, дихроскоп, спектроскопа УФ-лампа та мікроскопічного огляду.
В інтернеті можна знайти твердження, що натуральний камінь (особливо з високою теплопровідністю, як діамант) переважно прохолодніший на дотик і повільніше нагрівається від тепла руки. Скляні чи пластикові імітації швидше стають теплими. Та все-таки такий спосіб "визначення" має під собою сенс лише за наявністю досвіду перегляду та оцінки значної кількості каменів (так званої "надивленності"), а точне визначення вимагає застосування приладів, - наголосили експерти.
Аби розпізнати підробку, перш за все потрібно розпочати із візуального огляду: натуральні камені зазвичай мають природні недосконалості - вкраплення, дрібні тріщини чи лінії росту. У синтетичних або скляних імітаціях частіше спостерігається неприродна чистота або навпаки великі штучні бульбашки повітря.
"Для розрізнення діамантів від їх імітацій у магазині/ломбарді можуть використовувати тестер теплопровідності (але існують і винятки для деяких типів діамантів) та детектор для відокремлення синтетичних аналогів від природних", - кажуть гемологи.
Водночас професійне око може відрізнити діаманти від деяких імітацій шляхом перегляду в лупу. А ще раз зазначимо, це потребує значного досвіду; для точного визначення потрібно додаткове обладнання, - додають вони.
Крім того, варто звертати увагу на ціну - в ЦЕНТУРІ запевняють, що низька ціна - це закономірний індикатор синтетики, підробки або сильно облагороджених каменів, в тім є нюанси.
Оскільки покупець переважно не обізнаний в багатьох нюансах формування цін на дорогоцінні камені, то "ділки", особливо в "туристичних базарчиках чи крамницях" країнах третього світу, відомих видобутком дорогоцінних каменів, можуть значно завищувати ціни на камені дуже посередньої якості. Перш за все варто орієнтуватися на середньоринкову ціну обраних каменів. Якщо камінь продають суттєво дешевше за середньоринкову ціну сертифікованого аналога - це майже гарантована ознака шахрайства.
Також потрібно мати на увазі, що навіть невеликі, але якісні діаманти, смарагди чи рубіни можуть коштувати дорого зокрема і через складність видобутку та огранювання тощо. Тож великих, чистих і якісних натуральних каменів за ціною біжутерії просто не буває.
Як визначити дорогоцінний камінь в домашніх умовах
Крім того, фахівці ЦЕНТУРІ допомогли зрозуміти, як визначити дорогоцінний камінь в домашніх умовах. По-перше, підробку "видасть" температура - натуральні камені довше залишаються холодними, коли їх взяти в долоню, але без еталонного зразка відчути різницю складно, адже теплопровідність у різних мінералів різна.
Втім, є декілька варіантів перевірки діамантів:
- Вода - рідина, нанесена тонким предметом, тримає форму й не розтікається завдяки особливостям його поверхні (знову таки, за умови, що камінь буде чистим, вільним від жирових забруднень, залишків косметики, мила).
- Лінія, накреслена олівцем - якщо покласти незакріплений діамант короною (пласкою стороною) вниз на намальовану олівцем лінію, її майже не буде видно. Крізь скляні імітації, фіаніти (кубічний оксид цирконію) лінія лишається видимою.
- Твердість - справжні надтверді камені, як-от діамант чи корунд, не дряпаються склом або м'якшими мінералами. Але такий тест небезпечний і належить до руйнівних методоів - він може пошкодити камінь або оправу, тому проводити його не рекомендують.
Фахівці наголошуюсь, що всі ці домашні методи більше нагадують гру і є дуже орієнтовними, адже є достатньо виключень та нюанси, тому це вимагає реального досвіду роботи з каменями та знань.
