У багатьох підприємців родичі зараз захищають країну від ворога.
Україна не може собі дозволити закриття бізнесів і скорочення робочих місць під час збройної агресії росіян. Проте, саме такими є дії місцевої влади щодо підприємців-власників малих архітектурних форм (МАФів), які легально працюють і сплачують податки.
Про це заявили самі власники МАФів під час засідання Комітету парламенту з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 2 квітня, передає кореспондент УНІАН.
Тож Комітет розробив законопроєкт №15035, аби захистити малий бізнес від витіснення великим ритейлом і місцевою владою. Найбільшою проблемою для підприємців наразі є незаконне знесення їхніх кіосків.
"Якщо є потреба в демонтажі МАФу, перед тим варто оцінити втрату робочих місць. Якщо втрачаємо, маємо натомість стільки ж відкрити. Багато у кого з власників МАФів є в сім’ї діючі військовослужбовці. Ветеран повертається – а бізнесу вже немає", – сказала УНІАН голова Комітету Галина Третьякова.
Під час війни МАФи забезпечують продуктову безпеку, нагадала Третьякова. У 2022 році перший хліб випікали саме приватні підприємці - за 10 днів після вторгнення російських окупантів. Вона назвала МАФи важливим елементом кластерної економіки – коли споживач близько до виробника, і навпаки. Також вони виступають "місцем соціальної згуртованості громадян, де вони обмінюються інформацією і підтримують один одного". Тож, на її думку, саме громада має вирішувати, зносити щось чи ні, а не місцева влада.
"Якщо ви їздите по закордонах – чому ви ці практики, які побачили за кордоном, не привозите в Україну. І мер Києва теж їздить за кордон. Будь-яка людина може зайти, і подивитися в Google Maps, які МАФи є в європейських столицях і як вони про це дбають", – каже Третьякова.
На засідання Комітету був запрошений директор Департаменту територіального контролю міста Києва Михайло Буділов. Замість Буділова прийшов його заступник, який обмежився обіцянкою, що київська влада розгляне всю інформацію, яка буде озвучена на комітеті.
"Ми звернемося до всіх адміністрацій не зносити МАФи, поки не буде прийнято цей закон. В першу чергу – це збереження робочих місць. Як тільки родина втрачає джерело існування – це одразу "клієнт" соціальної політики. І ми маємо йому допомагати – за рахунок інших, які сплачують податки. Є економічний факт. Якщо падіння доходів в родині більше, ніж на 40% – будь-яка родина сприймає це, як трагедію. Особливо, якщо немає збережень. А зараз, під час війни, з цим особливо складно", – каже нам Третьякова.
Поки що, за словами голови Комітету, в парламентарів є синергія з міністерством соціальної політики. Тривають обговорення з міністерством економіки. Стосунки з місцевою владою не завжди на найвищому рівні. Особливо це стосується Києва.
"Бюджет Києва – профіцитний, і він не має підходити до МАФів, як до джерела дофінансування. В них є місцеві податки, ПДФО. З ПДФО у Києва колосальний дохід, бо у нас, на відміну від Європи, цей податок розподіляється не за місцем проживання, а за місцем розташування бізнесу. Дуже багато хто живе біля Києва і працює в столиці. Їхнє ПДФО йде не в місцеву громаду, а в Київ. Місцеві податки в Європі йдуть туди, де людина живе – на благоустрій, освітлення, дороги", – каже УНІАН Третьякова.
Новий законопроект, на її думку, допоможе захистити підприємців в Україні. Але для тих власників МАФів, які вже втратили свій бізнес, поки що немає рішення, зазначила нардепка.
Нагадаємо, що за словами підприємця та голови ГО "Автодозор" Анатолія Чередниченка, київська влада тисне на власників МАФів, аби відібрати в них "хлібні" місця, куди бізнес за свій кошт підключив електрику і куди часто ходять покупці.
Частина киян залишила місто під час тривалих відключень світла взимку на прохання мера столиці Віталія Кличка. Проте це тільки ускладнило роботу комунальникам, яким доводилося зламувати їхні квартири за необхідності усунути прориви труб, розповів енергетичний експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв.