Кремль воює з українською книгою, руйнуючи інфраструктуру видавництв, зберігання та розповсюдження. Це призводить до шалених втрат видавництв, що неминуче позначиться на асортименті та цінах на книжкову продукцію в Україні.
Серпень 2026 року виявився важким для українських видавців – 16 серпня було завдано ударів по складах книжкового ринку на "Почайній" у Києві, а 1 серпня відбувся ще масштабніший удар по логістичному центру видавництва "Ранок" та мережі "КнигоЛенд" у Харкові.
До цього у Києві 2 та 19 липня під удар потрапили склади Denka Logistics (з книжками видавництва BookChef) та склад видавництва "Книголав" разом з друкарнею "Конві плюс".
Востаннє в історії така "війна з книжками" відбувалася під час Другої світової війни, коли нацисти мільйонами знищували тиражі та бібліотечні фонди, вбачаючи у них загрозу для своєї ідеології. Схоже, логіка РФ й тут подібна до політики Третього Рейху. Хоча чому дивуватись, якщо Путін сам публічно порівнював себе з Гітлером.
Найпотужніші удари по книжковій галузі зазвичай відбуваються у період з травня по серпень, бо кампанія російських ударів по енергетиці завершується, а "вільні" дрони й ракети перенаправляються на переповнені книжками склади й друкарні, які готуються до "гарячого" навчального сезону. Так відбувається з 2023 року, коли у травні було зруйновано найбільшу в Україні друкарню "Фактор-друк" у Харкові. Це все свідчить про системність атак.
"Ми всі розуміємо, що Кремль ставить собі за мету знищити українців як націю. І тому він б'є в саме "болюче": в нашу пам'ять національну, в нашу культуру, в нашу освіту. А книжки – це і є, власне, зосередження нашої культури і нашої пам'яті. Тому це дуже продумані і дуже точно сплановані удари", - акцентує Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги.
За її оцінками, у останніх атаках втрачено близько 30% всіх українських книжок, які були наявні на складах. Знищені не всі книжки, але втрати величезні.
"Ще лишається трохи книжок, які наявні в торговельних мережах і на складах інших оптовиків, бо найбільше зараз постраждав "Книголенд". Важко прогнозувати, по кому вдарять наступного тижня. Але ми не живемо в очікуванні ударів. Навпаки – ми думаємо про те, як виживати і розвиватися", - рішуче додає вона.
Зі слів генерального директора видавництва "Ранок" Віктора Круглова, чиї об’єкти стали ключовими цілями для російських атак цього літа, на їх складах постраждала ціла низка брендів корпоративної групи RNK-Ranok, а також видавництв, які співпрацювали з мережею книгарень "Книголенд" (це 250 постачальників).
Книги видавців, що не входять до корпорації, становили приблизно 10% втрат. Решта 6,2–6,6 млн книг – комерційні видання брендів корпорації: "Ранку", Readberry, "Фабули", Korali Books, "Основи", "Жоржа", "Ще одну сторінку", Varvar Publishing, "Кенгуру", "Своє", 4mamas.
"Лише вартість знищених книжок становить близько 1 млрд грн. Це фактично річний оборот усієї корпорації. Вартість знищеного складу, обладнання та інфраструктури попередньо оцінюємо ще приблизно у $5,5 млн, - каже він. – Найбільша втрата для "Ранку" – удар по автоматизованому логістичному центру в Харкові. Ми втратили близько 70% книжкових запасів. За попередньою оцінкою, це майже 8 млн примірників книжок різних видавничих брендів корпоративної групи RNK-Ranok. Це близько 28 тисяч тайтлів (окремих книжкових позицій, - УНІАН)".
За його оцінками, лише за останні тижні у Харкові та Києві було знищено близько 10 млн книжок.
"Окремо ми втратили близько 600 тисяч шкільних підручників, які мали надійти до українських шкіл до початку навчального року", - додає він.
Загалом обсяг втрат у 10 млн примірників - величезний для українського книжкового ринку. За весь 2025 рік було видано 33 мільйони книг та брошур, а станом на 10 серпня поточного року, за даними Книжкової палати України – лише 13,2 млн.
Сергій Політучий, власник групи компаній "Фактор" (туди входять друкарня "Фактор-друк" та видавництво Vivat) зазначає, що цього разу їхня інфраструктура не потрапила під удари, але вони все одно понесли втрати. Бо варто оцінювати не лише прямі збитки від ударів по складах видавництв, але й опосередковані – від втрат ритейлерів.
"Книги видавництва Vivat зберігалися та реалізовувалися й через великі торговельні мережі, зокрема "Епіцентр", Rozetka та Novus. Тому зараз ми оцінюємо не лише прямі втрати знищених книжок і майна, а й непрямі збитки: порушення логістики, призупинення поставок та невизначеність щодо термінів відновлення нормальної роботи складської інфраструктури, - каже він. – Остаточну суму збитків наразі називати передчасно. Водночас можна вже говорити про те, що липень–серпень 2026 року стали одним із найважчих періодів для українського видавничого сектору від початку повномасштабної війни".
На тлі наближення 1 вересня, постає питання щодо забезпечення українських школярів та студентів підручниками. Це питання гостре й для видавців, адже, традиційно, біля половини всіх виданих в Україні примірників книг це саме навчальна література.
То що, навчальний рік скасовується?
"Ні. Але 20-25% окремих видань можуть надійти до шкіл із затримкою. Ми вже працюємо над відновленням необхідних накладів. Маємо надію зробити це до кінця жовтня. На зараз для шкіл, які не отримають паперові підручники, доступні їхні електронні версії. Разом із Міністерством освіти і науки шукаємо рішення, щоб діти отримали потрібні видання якнайшвидше", - заспокоює батьків Віктор Круглов.
Він додає, що проблема полягає не лише у вартості знищених книжок, але й повторних витратах на їхній перевипуск.
"Кожен втрачений наклад потрібно надрукувати знову. Для цього потрібні папір, поліграфічні потужності, час і обігові кошти. Після таких ударів усі ці ресурси стають критично важливими. За попередніми оцінками, на повторний друк підручників, які згоріли, потрібно 100–150 млн грн і близько 300 тонн паперу", - зауважує підприємець.
Відкидає найгірші прогнози для навчального року й Олександра Коваль з Українського інституту книги.
"У будь-якому разі електронні версії підручників будуть доступними. Я б не нагнітала тут ситуації. Дітям буде з чого вчитися", - вважає пані Коваль.
З її слів, те, що українські школярі отримують підручники безкоштовно, є одночасно і вадою, і перевагою у сучасних умовах. Учням та їхнім батькам не доведеться купляти ці підручники в умовах дефіциту (а це здорожчання книжок), але це проблема для видавців, оскільки випуск підручників і так був на межі рентабельності. Плюс державні програми страхують основні виробничі фонди компаній, проте не самі тиражі підручників навіть по держзамовленнях, що вимагає від видавців пошуку коштів на перевипуск знищених партій.
Найочевиднішим варіантом виживання для видавництв у нових умовах видається варіант з децентралізацією логістики, бо умовних "гаражів" у Києві та Харкові більше, ніж в росіян ракет і шахедів. Але, як кажуть фахівці, це так лише на перший погляд.
"По гаражах може розтягнути свої книжки маленьке видавництво. А якщо це середнє і велике видавництво, то це нереально. Не працюють десятки маленьких складів замість одного великого. Це сильно здорожчує логістику. Залишається варіант друкувати все дуже маленькими накладами і дуже швидко розвозити по книгарнях", - пояснює очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль.
Вона зазначає, що збільшення витрат на логістику та покриття інших витрат після останніх ударів ймовірно призведе до здорожчання книжок для кінцевого покупця.
"Може на 8-10% ціна зросте. А ціни й так чималі. Ще 8-10% – це вже буде наближатися до 800 і вище гривень. Йде війна, і доходи людей впали. І тут має втрутитися держава. А якби в кожному домогосподарстві в середньому купляли хоча б по три книжки на рік, то видавці почувалися б дуже добре. Але стільки не купують", - розводить вона руками.
Про релокацію та децентралізацію, які не стануть "панацеєю" для видавців, каже й власник ГК "Фактор" Сергій Політучий, чиї видавничі потужності серед перших потрапили під удари РФ.
"Питання релокації, децентралізації лише на перший погляд здається очевидним та простим. Справа в тому, що склад великого видавництва - такого, як Vivat – це тисячі метрів, обладнаних стелажними системами, програмне забезпечення, дороговартісна складська техніка, певна температура і вологість, які потрібно підтримувати для якісного зберігання книг, а також професійна досвідчена команда. На початку війни ми релокували невелику частину складу нашого видавництва (десь 20 двадцятитонних фур) у більш безпечний регіон. Але нова команда не змогла працювати так, як це робили харківські фахівці", - ділиться він своїм досвідом.
У "Факторі" порахували утримання кількох логістичних центрів, оцінили майбутнє подорожчання книжок для покупця - та у підсумку відмовились від цієї ідеї. Це стосується не лише складів, але й типографій.
"Якщо говорити про релокацію нашого поліграфічного підприємства, то це ще більш складний процес. Його виробнича площа перевищує 15822 квадратних метрів, і знайти або побудувати відповідне приміщення, перевезти та налаштувати усе виробництво - майже нереально", - каже пан Політучий.
Але це не означає, що видавці тепер просто нічого не будуть робити, чекаючи на "каміння з неба" - вони адаптуються.
"Ми вже зазнавали страшних втрат у 2024 році, коли російська ракета забрала життя сімох працівників та зруйнувала вщент великий цех підприємства "Фактор-Друк". Тоді ж у пожежі згоріло понад 50 тисяч книг, серед яких і тиражі видавництва Vivat. Але ми поступово відновилися. Нас підтримала спільнота видавців та друкарів, а також благодійники, серед яких визначну роль у відновленні зіграв фонд Говарда Баффета. Сьогодні, зваживши усі цифри, наслідки, ризики переїзду чи роздроблення, ми обираємо рішення залишатися у Харкові. До того ж, чи є сьогодні в Україні міста і місця, в яких можна гарантувати абсолютну безпеку?" - риторично питається власник найбільшої української типографії.
Тим часом видавництво "Ранок" має дещо інший досвід релокації.
"Ми однозначно будемо відновлюватися. За нашою попередньою оцінкою, повне відновлення корпорації може тривати близько трьох років. Але чекати три роки ми не можемо. Тому вже зараз перебудовуємо логістику, шукаємо нові складські площі та відновлюємо поставки, - каже очільник видавничої корпорації Віктор Круглов. – Частину запасів ми децентралізували ще у 2023 році. Сьогодні маємо складські майданчики в Києві, Луцьку та Львові. Останні атаки показали, що цього недостатньо. Потрібно ще більше дробити запаси. Не концентрувати великі наклади в одному місці. І змінювати весь логістичний ланцюг".
Серед варіантів, які "Ранок" опрацьовує - згадана вище доставка напряму з типографії до замовника – без ланок між ними.
"Один із варіантів – доставляти книжки безпосередньо з друкарні до книгарень. Без накопичення великих обсягів на центральному складі. Також доведеться друкувати менші наклади. Це зменшує ризик втратити весь тираж одразу, проте водночас збільшує собівартість кожної книжки", - підтверджує він оцінки колег, що головним наслідком атак буде не так дефіцит, як здорожчання книжок.
Фахівці додають, що змінити ситуацію могла б якісна державна підтримка.
У п’ятницю 14 серпня відбулася нарада між українськими видавцями, Мінекономіки та Мінкультом, де якраз обговорювалося спасіння галузі. Представники "Ранку" та Українського інституту книги були присутні на цьому засіданні. Зі слів очільниці УІК Олександри Коваль, держава не пообіцяла нічого нового, натякаючи, що краща підтримка - це Національний кешбек.
"Щоб галузь не гинула, а розвивалася, надзвичайно важливо відновити, зокрема, бібліотечні закупівлі. Бо, по-перше, всі бібліотеки точно не розіб'ють. А по-друге – це дасть гарантовану закупівлю 3-5 млн примірників від держави і від органів місцевого самоврядування", - каже вона.
Це, на її думку, потрібно, щоб "галузь не загинула".
На нараді також нагадали про доступ видавців до пільгових кредитів, страхування тощо. Однак, зі слів пані Коваль, наявні програми не вирішують проблеми для видавців, бо ці програми мають непідйомні вимоги.
"Перший внесок по страховці, наприклад, досить високий – від 5 до 8%. Не всі такі гроші мають, бо це вже виходять мільйони гривень", - жаліється вона.
Про недостатність державної підтримки каже й очільник "Ранку" Віктор Круглов.
"Ми ведемо переговори з банками, державними установами та міжнародними партнерами. Є гранти на відновлення обладнання та механізми компенсації воєнних ризиків, - розповідає він. – На сьогодні від держави видавництва можуть розраховувати на грант на обладнання – до 16 мільйонів гривень. Його можуть отримати друкарні, щоб відновити пошкоджене або знищене обладнання. А також на страховку воєнних ризиків – до 30 мільйонів гривень компенсації за пошкоджене майно. Це працює, якщо підприємство було застраховане. Але масштаб наших втрат значно перевищує можливості чинних програм".
Він наголошує також, що після знищення складу та обладнання підприємству часто просто нічого запропонувати банку як заставу – такі механізми підтримки потрібно змінювати.
"Галузі потрібні пільгові кредити під 0% на відновлення книжкових накладів, матеріалів та обладнання. Потрібні також кредити під державні або міжнародні гарантії. Важливо дати можливість використовувати майбутні контракти, зокрема державне замовлення на підручники, як забезпечення для кредитування, - перелічує пан Круглов те, що мало б бути. – Важливо, щоб підтримка не була разовою реакцією на черговий удар. Потрібна системна програма, яка допоможе видавничій галузі відновитися, зберегти робочі місця і продовжувати випускати книжки для українських читачів".
Пільгове кредитування, стимулювання попиту на книжки та сімейне читання, а також розвиток книжкової інфраструктури у вигляді книгарень та бібліотек також є рішеннями, які мала б зараз зробити держава.
За оцінкою Віктора Круглова, на гарантії для кредитування видавничого бізнесу потрібно 40–60 млн євро, на стимулювання попиту – 50–60 млн євро, а на підтримку книжкової інфраструктури – близько 20 млн євро.
Плюс самі читачі могли б підтримати видавництва через передзамовлення паперових видань, придбання електронних версій, подарункових сертифікатів на книжки тощо.
Попри все, видавці не втрачають рішучості працювати далі. Віктор Круглов з "Ранку" вважає, що хоча й очікує на складну осінь та зиму, у які видавці входять зі знищеними запасами та ризиком перебоїв з електроенергією, галузь вистоїть.
Хоча, звісно, частина видавців змушена буде скорочувати наклади, переносити вихід новинок або відмовлятися від складних і дорогих у виробництві видань.
"Повністю зупинити українське книговидання Кремль не зможе. Але недооцінювати наслідки цих ударів не можна. Росія намагається знищити не лише готові книжки. Вона б’є по всій інфраструктурі, яка їх створює, друкує, зберігає та доставляє читачам. Мова йде про тисячі робочих місць і мільйони гривень податків", - каже пан Круглов.
Схожі настрої має й Сергій Політучий, власник групи компаній "Фактор".
"Сьогодні українська видавнича галузь переживає один із найскладніших періодів у своїй історії. Проте, працюючи у цій сфері й знаючи все зсередини, я можу стверджувати, що український бізнес, зокрема книжковий, і все українське суспільство щодня доводять: навіть найстрашніші удари не можуть зупинити нас, загнати у зневіру та відчай, і ми продовжуємо працювати, творити, підтримувати один одного і рухатися далі", - наполягає видавець.
Не лише Кремль має свій план ударів, але й видавці вже виробили свій "план спротиву". Який, втім, потребує підтримки суспільства та влади, яка зараз вимушена обирати між підтримкою книговидавництва, енергетики та всіх інших галузей, які теж зазнають втрат від російських ударів.
Андрій Попов