Утім, прямих доказів того, що умови закупівель прописувалися під конкретних учасників, наразі немає.
Виробники озброєння заявляють про можливі корупційні ризики під час проведення нових тендерів Міністерства оборони України та Агентства оборонних закупівель (АОЗ). Водночас прямих доказів того, що умови закупівель прописувалися під конкретних учасників, наразі немає. Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна.
Першим про ризик зриву постачань через паузу в тендерній контрактації заявив виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірко. За його словами, Міноборони переходило від прямих контрактів до конкурентних тендерів, однак АОЗ фізично не могла їх оголошувати без затверджених тактико-технічних характеристик (ТТХ). Їх мали готувати центри компетенцій, формування яких почалося ще в лютому.
Через тривалий виробничий цикл галузь попереджала, що пауза в контрактації загрожує дефіцитом озброєння для армії за пів року, критична ситуація може настати навіть швидше – за кілька місяців.
Зазначається, що зрушити ситуацію вдалося після того, як Міноборони погодило більшість ТТХ та передало їх для запуску закупівель. Це сталося після зустрічі із представниками виробників - першої такого формату за майже пів року.
Однак після цього, як повідомив голова Антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко, виробники почали масово звертатися вже щодо умов оголошених тендерів.
Як пише видання з посиланням на джерело оборонній галузі, стало відомо про можливі корупційні ризики під час проведення Агенцією оборонних закупівель конкурентної закупівлі ударних та розвідувально-ударних безпілотників з модулем волоконно-оптичного зв'язку.
Співрозмовник розповів, що 20 серпня АОЗ листом запросила виробників подати комерційні пропозиції на 52 лоти техніки, встановивши строк подання до 26 серпня. При цьому, як зазначається, закупівля відбувається поза електронною системою Prozorro – шляхом розсилки документації електронною поштою обмеженому колу підприємств, без оприлюднення оголошення та без електронного аукціону.
"Джерело зазначає, що такий спосіб не передбачений вичерпним переліком способів оборонних закупівель, визначеним постановою Кабміну №1275 (відкриті торги, спрощені закупівлі, електронний каталог або рамкова угода), і позбавляє учасників права на оскарження та роз'яснення умов, передбачених Законом "Про публічні закупівлі"", - йдеться у матеріалі.
Співрозмовник також звернув увагу на ознаки, які можуть свідчити про формування умов закупівлі під конкретного виробника. Йдеться, зокрема, про те, що частину технічних характеристик (максимальну/робочу висоту польоту, крейсерську швидкість, злітну масу) взагалі не визначено; інші показники деталізовані настільки вузько, що їм може відповідати продукція обмеженого кола виробників.
Крім того, за словами джерела, кваліфікаційні критерії учасників не встановлені, а на підготовку пропозицій відведено лише 4 робочі дні замість щонайменше 6, передбачених статтею 25 Закону "Про оборонні закупівлі".
Джерело видання наголосило, що АОЗ та Міноборони мають досвід проведення прозорих конкурентних закупівель, адже попередні закупівлі за цим напрямом проводились із використанням спеціально розробленого модуля на платформі Prozorro у формі закритої рамкової угоди.
Інший співрозмовник РБК-Україна в оборонній галузі повідомив, що ще до наради з Міноборони щодо закупівель однією з головних претензій було те, що центри компетенцій так і не були створені.
Інша проблема, за словами джерела, – відсутність тендерів на критично важливі позиції: наземні роботизовані комплекси, FPV-дрони різних типів, дипстрайки та боєприпаси всіх найменувань і калібрів для БПЛА.
"Можна закупити безліч дронів, зазначає джерело, але без боєприпасів, якими їх споряджати, це залишається марною тратою ресурсу. Наразі саме така ситуація і склалася: тендер на дрони проведено, а питання боєприпасів досі не вирішене", - пишуть журналісти.
Із позитивного співрозмовник назвав те, що АОЗ передбачила обмеження - не більше як 50% лоту в одні руки, щоб розширити коло учасників. Водночас, зазначається, це саме обмеження, за оцінкою джерела, теоретично дозволяє двом великим виробникам домовитися між собою і фактично поділити весь ринок.
Співрозмовник також звернув увагу на те, що тендерні процедури – це насамперед час. До того ж, йдеться у матеріалі, самі тендери залишаються закритими: невідомо, хто перемагає, які суми фігурують, яка середня ціна.
"У системі, де в одному міністерстві зосереджені всі функції – формування ТТХ, вимог до виробництва й виробників, закупівлі, гранти, відбір перспективних технологій і водночас контроль якості, – виникає, за словами джерела, класична ситуація "сам у себе купую, сам себе контролюю"", - розповіли у виданні.
Водночас, якщо перехід на тендерні процедури є вимогою Євросоюзу для отримання фінансування, джерело не бачить у цьому проблеми – подібні процедури в Україні проводили й раніше, без зовнішньої вказівки.
За словами співрозмовника, ризик в іншому: повний перехід виключно на тендери прискорить формування "праймів" – великих надійних постачальників, здатних гарантувати ціну, якість, обсяги й швидко відновлюватися у разі втрат виробництва.
"Це, зазначає джерело, логічна і загальносвітова практика, яку розуміє й підтримує. На кожному сегменті ринку вже сформувалася п'ятірка провідних виробників, які тісно конкурують між собою, зокрема й на міжнародному рівні, тож певна конкуренція збережеться і в новій системі", - йдеться у матеріалі.
Як підсумувало джерело, головне - щоб ця конкуренція залишалася конкуренцією якості, а не звичною для галузі історією.
Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко поянсив журналістам, що немає прямих доказів того, що якісь тендери виписувалися під конкретних учасників, але, каже, є ознаки нестабільності самого процесу.
"У нас дійсно за останні кілька тижнів, якраз коли активізувалися тендери, стався шквал запитів від виробників – офіційними листами, неофіційними дзвінками. Їх дуже багато по дуже різних тендерах", – зазначив голова ради.
Він додав, що частину цих звернень Антикорупційна рада комунікує з Міноборони та АОЗ, і частина умов, які виставлялися в тендерній документації, після цього трансформується в кращий бік. Це, на його думку, означає, що умови справді не були ідеальними або не були обов'язковими – інакше їх не можна було б змінити.
Гудименко зазначив, що в Міноборони та АОЗ ДОТ реагують на звернення виробників, мовляв, це "дуже правильний" підхід. Він також наголосив, що перехід на закупівлі озброєння через тендери – складна історія, яка супроводжуватиметься великою кількістю проблем і деталей. За його словами, хороша комунікація з виробниками, які беруть або планують брати участь у тендерах, здатна вирішити частину цих проблем.
"Виробників, які роками працювали по тій системі, що була випрацювана, тривожить невизначеність і зміна правил гри. І ця зміна правил гри має відбуватися тільки й виключно в постійній комунікації 24 на 7", – пояснив Гудименко.
Він зауважив, що це важко, мовляв, може не вистачати людей, а самі виробники можуть бути непростими у спілкуванні. Але головне, каже, - щоб усі сторони працювали на єдиний результат.
"Те, чого я особисто дуже боюся, – що негативу навколо тендерів буде стільки, що ця ідея просто заглохне, і все буде як було. Я б цього не хотів", – сказав Гудименко.
Він також підкреслив, що тендери – потенційно дуже якісний інструмент, адже це більш справедливо і прозоро. Також це дозволяє закладати нецінові критерії. Але якщо на старті процес супроводжуватиметься великою кількістю скандалів, цей шанс знеціниться, зазначив голова Громадської антикорупційної ради.