Протистояння в Ормузькій протоці посилює економічну стагнацію в Ісламській Республіці.
Іранці готуються до стрімкого зростання цін і масових звільнень, оскільки війна штовхає і без того нестабільну економіку Ісламської Республіки до нової кризи. Про це повідомляє Financial Times.
Річна інфляція, яка до війни перевищувала 40%, станом на початок квітня, незадовго до набрання чинності хиткого перемир’я, зросла до 50%.
Звичайні споживачі продовжують страждати через фінансові труднощі протягом тижнів після набрання чинності перемир’я, адже США заблокували Ормузьку протоку, намагаючись перешкодити іранській торгівлі.
56-річна домогосподарка з Тегерана розповіла, що ціна на брусок сиру цього тижня зросла до 6,7 млн іранських ріалів (5,09 долара) з 5,2 млн іранських ріалів тижнем раніше.
"Складається враження, що все стало набагато дорожчим, ніж до війни", – зазначила вона.
Ціни на інші товари першої необхідності, включаючи рис, яйця та курятину, також зросли в магазинах Тегерана. Згідно з даними інтернет-дилерів, ціна на новий Peugeot 207 з початку війни стрибнула з приблизно 18 млрд іранських ріалів до 25 млрд іранських ріалів. Місцеві ЗМІ повідомляють також, що влада схвалить підвищення державних цін на цемент на 40%.
Аналітики прогнозують, що війна поглибить розрив між зростанням заробітної плати та інфляцією. Бізнес-консультант Сіамак Гассемі зазначив у дописі в соцмережах, що "будь-яке підвищення заробітної плати, яке не перевищує подвійного розміру, не компенсує зростання вартості життя".
Гассемі порадив іранцям не зберігати свої заощадження в ріалах. Дійсно, валюта, яка залишалася стабільною під час війни, у середу впала до рекордного мінімуму, торгуючись на рівні 1,8 млн іранських ріалів за долар. Це ще більше підсилило паніку серед населення.
Деякі компанії попереджають, що для виживання їм доведеться звільняти працівників. Один невеликий завод під Тегераном, що працює на нафтохімічній галузі, звільнив вісім осіб, що становить майже третину його персоналу. Зараз іранська влада намагається запобігти подальшим звільненням. До війни рівень безробіття становив 7,6%.
Заступник міністра праці Ірану оголосив 29 квітня, що 191 000 працівників, які втратили роботу через прямі або непрямі наслідки війни, подали заявки на отримання допомоги по безробіттю.
Великі галузі, такі як газова, нафтохімічна та металургійна, уникли масових звільнень, але аналітики попереджають, що вони перебувають під значним тиском. За оцінками іранської газети "Етемаад", виробництво сталі скоротилося на 30%.
На думку зарубіжних аналітиків, країні, можливо, доведеться також суттєво скоротити видобуток нафти, якщо її сховища заповняться, а блокада зможе перекрити експорт. Головною причиною падіння економічних показників стали військові дії.
Протягом тижнів війни США та Ізраїль бомбили інфраструктуру, зокрема дороги та газові, нафтохімічні й металургійні заводи, на яких працюють десятки тисяч людей. Це ще більше підірвало економіку, ослаблену роками санкцій, неефективного управління та корупції.
Хоча перемир’я зупинило саму війну, переговори щодо угоди про припинення конфлікту зайшли в глухий кут, оскільки Тегеран наполягає на тому, щоб Вашингтон скасував блокаду протоки, перш ніж переговори зможуть продовжитися. Іранські політики вважають, що, витримавши десятиліття високої інфляції та санкцій, Ісламська Республіка матиме вищий поріг терпіння, ніж Вашингтон, і сподіваються, що США зрештою пом’якшать свої вимоги.
Водночас багато іранців побоюються, що ситуація, яку місцеві жителі описують як "ні війни, ні миру", ознаменує новий етап стагнації.
Ще до війни економічні труднощі були основною причиною заворушень, що спричинило масові антиурядові протести в грудні та січні, які закінчилися жорстоким придушенням, в результаті якого загинули тисячі людей.
Під час протестів Іран запровадив продовольчі талони для майже всіх громадян, щоб пом’якшити вплив зростання цін на продукти. Кожна особа отримувала 10 млн іранських ріалів (приблизно 7 доларів) на місяць. Багато іранців, у міру посилення економічного тиску, почали звертатися за соціальними виплатами. Водночас за повідомленнями ЗМІ, цих виплат недостатньо для покриття основних витрат на прожиття.
Уряд іранського президента Масуда Пезешкіана запевняє громадськість, що продовольчих запасів достатні для того, щоб пережити блокаду, а полиці супермаркетів залишаються заповненими. Він заявив також, що сухопутні кордони та північні портові міста вздовж Каспійського моря використовуються для обходу американської блокади протоки.
Від війни на Близькому Сході страждає не лише Іран. Так, наслідки збройного протистояння відчутні в різних регіонах світу.
В Індії та Бангладеш зупиняють роботу виробничі підприємства, в Ірландії, Польщі та Німеччині фіксують перебої в авіаперевезеннях, а у В’єтнамі, Південній Кореї та Таїланді запроваджують обмеження на споживання електроенергії.
Єдиною країною, яка майже не зазнала економічних потрясінь, залишається держава, що фактично ініціювала конфлікт, – США.
Війна в Ірані також створює ризики для України, зокрема через можливе зростання тарифів, прискорення інфляції та подорожчання продуктів. Як зазначає аналітик Андрій Шевчишин, ціна нафти на рівні близько 90 доларів за барель може спричинити додаткові втрати для української економіки в розмірі близько 2,7 млрд доларів, або 1–1,5% ВВП. За таких умов інфляція може додатково зрости приблизно на 2,2%.