Зростання залізничних тарифів та тарифів на передачу й диспетчеризацію електроенергії в умовах слабкої світової кон’юнктури може критично знизити конкурентоспроможність української металургії. Про це заявив генеральний директор ПрАТ "Каметсталь" Олександр Третьяков під час зустрічі прем’єр-міністра Юлії Свириденко з представниками бізнесу в Дніпрі.
За словами Третьякова, підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці" є абсолютно неприйнятним для ГМК. Для виробництва 1 тонни сталі потрібно перевезти щонайменше 3 тонни сировини, а нинішні тарифи УЗ вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині. "Навіть незначне підвищення означає різке зростання собівартості та втрату позицій на ринках", — підкреслив Третьяков.
Він висловив впевненість, що хронічна збитковість пасажирських перевезень УЗ не має перекладатися на промисловість. Як альтернативу він запропонував передбачити у держбюджеті-2026 близько 20 млрд грн для компенсації пасажирського сегмента — адже вантажні перевезення залишаються прибутковими й не потребують дотацій.
Також загрозу для галузі становлять зростання тарифів НЕК "Укренерго", та стрімкий ріст експорту металобрухту — до 50 тис. т на місяць, що в 11 разів більше, ніж у 2022 році. Використовуючи нульове мито за Угодою про асоціацію з ЄС, український брухт масово вивозять у ЄС, а потім реекспортують, зокрема в Туреччину.
"Переробка тонни брухту в Україні дає 15 тис. грн податків та близько $1200 валютної виручки. Натомість прямий експорт приносить у 4–5 разів менше й позбавляє країну критичного ресурсу для "зеленого переходу", — наголосив Третьяков.
Також генедиректор "Каметсталі" попередив про ризики демпінгу: через посилення торговельних обмежень у США та ЄС виробники з третіх країн шукають слабко захищені ринки, і Україна стає однією з цілей.
"З 2026 року діятиме екомито CBAM та нові заходи ЄС. Загроза масового демпінгу з боку Китаю, Туреччини та Росії — більш ніж реальна. Це означає втрату внутрішнього ринку, робочих місць і податкових надходжень", — підкреслив він.
Третьяков закликав уряд і парламент розробити прогнозовану тарифну та податкову політику, а також спланувати захисні заходи на внутрішньому ринку. Інакше українська металургія ризикує втратити свої позиції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але у разі зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу Укрзалізниці, бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства.