Після зараження віруси вже ніколи нікуди не діваються, а перебувають у нейронах та час від часу активуються / фото newsru.co.il
Наявність герпетичної інфекції — не привід уникати сексуального життя чи народження дітей. Тут є свої нюанси.
"Застуда" на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес — содовими ваннами. "Накачка" губ гіалуроновою кислотою може спровокувати загострення герпесу.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє в.о. глави МОЗ Уляна Супрун.
Герпесвірусів ціла родина: герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, та віруси герпесу людини 6, 7 та 8.
Вірус 2-го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1-го — оро-лабіальні (ротової порожнини, губ, чи інших частин голови). Утім обидва віруси можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу “застуда на губах” може передатися на геніталії партнера/ партнерки чи навпаки.
Що відомо про вірус:
▪️ Герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу.
▪️ Герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно.
▪️ Більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей.
▪️ Під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий “герпетичний сикоз”.
▪️ Люди, що займаються контактними видами спорту, можуть завдяки ударам отримувати власний вірус в нові ділянки тіла, наприклад, і щелепу чи вухо.
▪️ Навіть стоматологи, що працюють без рукавиць, можуть розвинути інфекцію нігтів і кутикули після контакту із людиною, в якої гінгівостоматит (один із проявів герпесу).
Герпесвіруси 1 і 2 типу діагностують методом ПЛР чи серологічними методами, тобто виявляють або ДНК вірусу, або антитіла до нього. У разі виявлення ГВЛ потрібно зробити ще аналіз на ВІЛ. Рутинний скринінг ГВЛ не потрібен.
Читайте такожРак шкіри та герпес: Супрун розповіла про небезпечну засмагу
Після зараження віруси вже ніколи нікуди не діваються, а перебувають у нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету.
Під час активації латентного вірусу нові віріони транспортуються по нейронах до слизових оболонок, та викликають виразки та висипання на шкірі.
Утім прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами.
Як лікують герпевірусну інфекцію?
Первинний курс терапії зазвичай триває 8-10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме — таблетки на основі змінених нуклеотидів.
У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність.
Герпес на обличчі часто починається із продрому — періоду, коли хворобу можна відчути як поколювання, свербіж, біль, але ще не можна побачити. Якщо розпочати терапію в період продрому, то це може зупинити прояв.
Постійна супресивна терапія на 70-80% знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік).
Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.
Як запобігти зараженню герпесом?
▪️ Не цілуйтеся, якщо в партнера/партнерки губи чи ротова порожнина почали свербіти, поколювати, чи з’явилися висипання. Пам’ятайте, що важливо бути свідомими та відповідальними щодо партнерів.
▪️ Не пийте разом із однієї чашки чи пляшки із людиною, яка на губах має герпес.
▪️Не користуйтеся спільною гігієнічною помадою.
▪️ Зробіть з партнером/партнеркою аналізи на ВІЛ, герпес 1 та 2 типів, онкогенні штами папіломавірусу людини й сифіліс. У разі відсутності інфекцій достатньо гормональних контрацептивів.
Якщо в одного із партнерів генітальний герпес, то під час загострень і проявів від сексу треба утриматися, навіть захищеного. В інший час потрібно користуватися презервативами.
Як народжувати, якщо в матері герпес?
У більшості випадків герпетична інфекція новонароджених трапляється в дітей матерів без попередніх даних про захворювання в анамнезі. Тобто він був, але ніяк не проявлявся. Якщо зараження відбулося перед пологами, то ризик передачі 30-50%. Якщо матір мала епізодичні прояви генітального герпесу раніше, або заразилася протягом 1-го триместру, то ймовірність передачі вірусу дитини менша за 1%.
Здоровим жінкам, чиї партнери мають герпесвірусну інфекцію, варто утриматися від незахищеного сексу протягом 3-го триместру.
Якщо в жінки не було проявів ГВЛ-1 (на губах), то слід утриматися під час вагітності від орального сексу із партнером-носієм вірусу.
Перед пологами жінці необхідно обстежитися щодо генітального герпесу. Якщо є прояви, то рекомендують робити кесарський розтин.
Що робити, аби герпес був у постійно латентному стані?
▪️ Користуватися сонцезахисними кремами.
▪️ Перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс УФ, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами.
▪️ Жодні “імуностимулятори” не запобігають повторному вираженню герпетичної інфекції.
▪️ Немає доказів ефективності мазей із антигерпетичними компонентами.
▪️ Якщо герпес проявляється 1-3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) — інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу.
▪️ Люди, чия імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, чи ВІЛ-інфікованим людям слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно.
▪️ Перед введенням філерів в обличчя чи проведенням дермабразії треба провести короткий курс терапії протигерпесними препаратами, якщо є розуміння, що існує ризик прояву герпесу.