Товари масового споживання мають визначальний вплив на стан громадського здоров’я / REUTERS
Неінфекційні захворювання – серцево-судинні патології, діабет та рак - є причиною 86% смертей в Україні.
Як передає кореспондент УНІАН, про це наголошували учасники прес-конференції “Мінімізація факторів ризику неінфекційних захворювань: як бізнес і громадськість можуть допомогти”, присвяченої Дню споживачів.
Читайте такожВ Україні щороку інфаркт міокарда діагностують у понад 40 тисяч осіб - МОЗ
Експерти наголошували, що стимулювання бізнесу на зменшення шкоди має стати частиною державної політики у сфері громадського здоров’я, що передбачатиме скорочення ризиків для здоров’я, та грунтуватиметься на залучені бізнесу. Зменшення шкоди має стати вигідним, що гарантуватиме ефективність та тривалість змін.
На думку експертів у нашій країні склалася ситуація, коли стало звичним протиставлення інтересів громадського здоров’я з інтересами економіки, що фактично позбавляє проблему можливості бути вирішеною, оскільки питання стало у виборі між здоров’ям або прибутковістю.
На думку експерта з медичного права, доцента Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Зоряни Черненко вихід із цієї ситуації уможливлять міжсекторальне партнерство держави та бізнесу та відкритий діалог.
«У споживачів нашої країни обмежений вибір. Те, що гравці ринку постачають, ми те й споживаємо у нас вибір обмежений, друге ми як споживачі маємо право на інформацію. Товари масового споживання мають визначальний вплив на стан громадського здоров’я, тому впровадження стратегій зменшення шкоди з боку виробників допоможе скоротити рівень передчасної смертності, надмірного споживання солі, цукру, транс-жирів та відверто шкідливих продуктів. Ми створюємо коаліцію за зменшення шкоди, яка стане майданчиком для обміну конструктивними пропозиціями між бізнесом та державою під наглядом громадськості та з оцінкою науковців", - наголосила Черненко.
На її переконання, в Україні багато говорять про медичну реформу, але недостатньо про громадське здоров’я.
«Ми підійшли до того етапу, коли варто говорити про законодавчі пропозиції щодо залучення та забезпечення зацікавленості різних інститутів суспільства, головним чином бізнесу, у формування та реалізацію національної стратегії громадського здоров’я. конкретні пропозиції ми представимо на розгляд громадськості та запрошуємо до публічної дискусії. Закликаємо законотворців дослухатися до пропозицій експертів та громадськості,» - сказала Черненко.
За словами директора науково-дослідного центру з проблем гігієни харчування Міністерства охорони здоров'я України голови Асоціації дієтологів України Олега Швеця, рівень щоденного споживання солі населенням України – 12-15 грамів.
"Якщо скоротити споживання солі до 7-10 грамів - у коштах, це принесе економію у 3,3 млрд доларів на рік за рахунок того, що у людей не буде підвищеного артеріального тиску, ускладнень - інсультів та інфарктів. Кількість інсультів впаде на 23%, випадків ішемічної хвороби серця на 17%, Якщо брати людські життя - це 20 тисяч людей, які не помруть через інсульти, близько 50 тисяч людей не помруть внаслідок ішемічної хвороби серця. І це лише за рахунок зменшення вживання солі», - сказав Швець.
"Зменшення споживання солі не можна зробити у системі охорони здоров’я, це має робити держава за рахунок міжсекторальної взаємодії. Людина повинна мати умови, щоб зробити свідоми вибір. Якщо ми приходимо у магазин за хлібом (а хліб основне джерело солі), ми повинні мати змогу порівняти, скільки солі у тому чи тому хлібі. І обрати той, що буде кращий для нашого здоров’я. на сьогодні є європейський регламент про інформування споживачів харчової продукції, перекладений українською, адаптований. Ми сподіваємося, що через пару років він стане законом і в Україні», - наголосив Швець..
На його думку, найбільш ефективним шляхом є прийняття законів, що обмежили б вміст солі, інших некорисних речовин, зокрема, транс-жирів, у технологічно обмежених продуктах.
«Ми розуміємо, що це складно. Щоб переконати державу, гравців ринку, що у цьому є необхідність, нам необхідні аргументи – дослідження щодо вживання солі, жирів тощо. Зокрема, як їх споживання впливає на показники захворюваності та смертності. Так зменшення на 5 грамів споживання транс-жирів на день, знижує на 23% кількість інфарктів», - зазначив Швець.
Водночас експерт підкреслив, що на цьому шляху необхідно працювати із бізнесом, переконувати його, як це робиться у цивілізованих європейських країнах.
«Наприклад, в Австрії, у Великій Британії медична спільнота переконала асоціацію пекарів, потрібно поступово знижувати кількість солі у хлібних виробах. Бізнес розуміє, що транс-жири вкрай некорисна речовина, що призводить до атеросклерозу, інфаркту, інсульту, і тому виробники свідомо від нього відмовляються. Також є торгівельні мережі, які відмовляються брати на реалізацію шкідливу для здоров’я продукцію,» - сказав Швець.
Експерт переконаний, що необхідно обмежити вплив реклами та агресивного маркетингу, особливо спрямованого на дітей.
«Необхідно ввести стандарти того що можна продавати у школах у якості готових продуктів та того, що можна готувати,» - сказав Швець.
Читайте такожОвочі та фрукти мають становити більшу частину раціону людини - медики
Водночас провідний науковий співробітник Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМНУ Ольга Срібна акцентувала на проблемі обізнаності споживача.
«Необхідно змінювати менталітет, маємо привчити себе читати те, що ми купуємо і оцінювати, чи можемо ми це купувати чи ні. Маємо вміти читати маркування і співвідносити до себе. Має бути відповідність того, що написано і що є у цьому продукті. Має бути вказано рівень солі на 100 гр продукту, рівень жиру, рівень цукру. Ми маємо розуміти, чи не ускладнить це проблеми зі здоров’ям, до якої схильна людина,» - сказала кардіолог.
На думку експертів у нашій країні склалася ситуація, коли стало звичним протиставлення інтересів громадського здоров’я з інтересами економіки, що фактично позбавляє проблему можливості бути вирішеною, оскільки питання стало у виборі між здоров’ям або прибутковістю.
Голова Всеукраїнської наркологічної асоціації Анатолій Вієвський, пояснив дану проблему тим, що "ми дуже любимо ці чорно-білі речі. Нам треба обов'язково протиставити. І до тих пір, поки ми не навчимося відшукувати щонайменше сіру зону, перестанемо називати сіру зону поганою зоною, нічого в нас не вийде. Зменшення шкоди це якраз пошук цих 50 відтінків сірого в хорошому розумінні".
У свою чергу член Комітету ВР з питань європейської інтеграції Олена Масоріна акцентувала, що в умовах дефіциту державних коштів, стратегії економічного стимулювання зменшення шкоди є однією із найбільш реалістичних.
«Створення умов для того аби підприємства ставали економічно мотивованим здійснювати інвестиції в наукові дослідження, технологічні розробки, які зменшують шкідливий вплив тієї чи іншої продукції, яку українці традиційно споживають, є простим і водночас вдалим рішенням. І принципово важливим є те, що політика поліпшення громадського здоров'я, вплив на щоденне споживання людини досягатиметься не шляхом застосування насильства чи директивних приписів та заборон, притаманних тоталітарним державним режимам, а за допомогою ринкових механізмів, механізмів державно-приватного партнерства. Ефективність державної політики напряму залежить від конструктивної співпраці, від ефекту сенергії зусиль всіх членів українського суспільства. Скажу більше, групою народних депутатів вже ведеться робота над відповідними законодавчими ініціативами і найближчим часом ми внесемо їх на розгляд до Верховної Ради", - зазначила Масоріна.