Основні дані про захворювання, ознаки та можливі варіанти йому запобігти.
Гепатит B – це вірусна інфекція, що вражає печінку, яка може викликати як гостру, так і хронічну хворобу. Це захворювання становить одну з основних проблем глобальної охорони здоров'я.
Читайте такожГепатит А: як передається, симптоми та лікування
За оцінками ВООЗ, понад два мільярди людей у світі інфіковані гепатитом В, з них у близько 360 мільйонів хронічна форма.
Щорічно реєструють 4,5 мільйона нових випадків захворювання. Від наслідків хронічного гепатиту В щорічно помирає близько 700 тисяч осіб.
Вірус, що призводить до зараження гепатитом B, поза організму людини виживає як мінімум тиждень. А при попаданні в організм, захворювання розвивається не відразу. Інкубаційний період може тривати від 30 до 180 днів. У крові вірус можуть виявити вже через 1-2 місяці.
У більшості хворих початковий період захворювання минає без виражених симптомів. Виділяють наступні ознаки:
Для хронічної форми захворювання характерні збільшення селезінки, зірчасті гемангіоми, долонна еритема (почервоніння шкіри). Проявляються жовтяниця, свербіж, стеаторея (надмірне виведення жирів з калом).
Остаточний діагноз виставляється на підставі спеціального аналізу крові. В результаті цього аналізу виявляють присутність в крові поверхневого антигену гепатиту B, а також деяких інших спеціальних антитіл.
У разі підтвердження інфікування призначається аналіз на антиген і антитіла до антигену.
Тільки після цих аналізів можна спрогнозувати перебіг хвороби і призначити лікування.
Людей з хронічним гепатитом B, які потребують лікування, можна лікувати лікарськими засобами, включаючи оральні противірусні препарати, а також ін'єкціями. Препарати і дози визначає лікар.
Лікування гепатиту B може уповільнювати розвиток цирозу, зменшувати захворюваність гепатоцелюлярною карциномою і покращувати виживання в довгостроковій перспективі.
На жаль, рак печінки майже завжди закінчується смертельним результатом.
Вважається, що уникнути цього захворювання допоможе тільки щеплення від гепатиту B.
Імунізація відбувається в три етапи. За рекомендацією ВООЗ, перша доза повинна бути введена немовляті протягом 24 годин після народження. Друга доза вводиться у два місяці, третя – в півроку.
Дуже важливо отримати всі три вакцини, адже від цього залежить рівень захисту.