Є реальна загроза масштабного спалаху, який може зруйнувати багаторічні досягнення та перевантажити системи охорони здоров’я.
Світова боротьба з малярією втратила темп через зміни клімату, стійкість паразитів до ліків та скорочення фінансування, попереджає Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).
Як зазначає The Telegraph, за даними щорічного звіту ВООЗ, опублікованого у четвер, малярія, яка переважно вражає дітей в Африці, у 2024 році забрала життя 610 тисяч людей, тоді як роком раніше було 598 тисяч. Кількість випадків зросла до 282 мільйонів – це найвищий показник із 2000 року.
Пітер Сандс, директор Глобального фонду, що фінансує програми боротьби з малярією, зазначив, що хоча десятиліттями попереджали про ризик стагнації, зараз випадки захворювання явно зростають. За його словами, існує реальна загроза масштабного спалаху, який може зруйнувати багаторічні досягнення та перевантажити системи охорони здоров’я.
Попри значний прогрес у зменшенні глобальної смертності від хвороби з початку XXI століття, останніми роками досягнення застопорилися. Наразі 47 країн сертифіковані як вільні від малярії, тоді як в Ефіопії, Мадагаскарі, Афганістані та Ємені кількість випадків зростає.
ВООЗ пояснює поширення хвороби двома складними чинниками: паразитом малярії та комарами-переносниками. Серед причин спалаху – зміни клімату, що створюють сприятливі для комарів теплі й вологі умови та поширюють їх у раніше незаражені регіони.
Сандс зауважив, що для багатьох у багатих країнах малярія виглядає далеким ризиком, проте слід пам’ятати, що ще 50 років тому вона загрожувала Південній Європі, а 25 років тому – США. Через зміни клімату, стійкість до ліків та нові види комарів, захворювання, переносимі комарами, такі як денге, чикунгунья та малярія, поширюються на нові території.
Стійкість до звичних препаратів, включно з артемізиніном – ключовим засобом боротьби з хворобою – зафіксована щонайменше в восьми країнах. Також відзначено стійкість до піретроїдів – головного класу інсектицидів для обробки домівок і протимоскітних сіток – у 48 країнах протягом останніх п’яти років.
Додатково конфлікти та нестабільність ускладнюють доставку ліків та сіток, а внутрішньо переміщені особи опиняються у місцях із поганою санітарією, що підвищує ризик укусів комарів. Крім того, фінансова підтримка з боку багатих країн знизилася на приблизно 21% за останній рік, що загрожує забезпеченню Африки життєво важливими засобами боротьби з малярією.
Попри погіршення ситуації, зазнчають дослідники, нові інструменти для боротьби з малярією вже врятували життя. До них належать дві вакцини – R21 та RTS,S – які впроваджені в Африці у 2024 році та, за пілотними дослідженнями, знижують смертність на 13%. Також широке застосування сіток, оброблених інсектицидом хлорфенапіром, дозволило запобігти щонайменше 13 мільйонам випадків.
Директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєсус зазначив, що нові інструменти дають надію, проте значні виклики залишаються. Він підкреслив, що зростання числа випадків і смертності, загроза резистентності та скорочення фінансування можуть відкотити досягнення останніх двадцяти років.
Нагадаємо, дослідники з’ясували, що проти пташиного грипу не працює ключовий захисний механізм організму - лихоманка, яка підвищує внутрішню температуру, ускладнюючи розмноження вірусів та спричиняючи важкі захворювання. Віруси грипу людини зазвичай залишаються у верхніх дихальних шляхах, де температура становить близько 33 градусів Цельсія, а при лихоманці може підвищитися майже до 41°C. Саме це уповільнює інфекцію, даючи певний час імунній системі на подолання хвороби.