Можливо, схильність до проблем із психічним здоров’ям формується ще до народження людини.
Швидкість дозрівання мозку дитини може свідчити, чи розвинуться в неї депресія або тривожність у підлітковому віці. Як пише The Independent, за даними нового дослідження, передбачити такі ризики можна за чотири роки до появи перших симптомів. Зокрема, проаналізувавши майже 30 тисяч знімків мозку, дослідники дійшли висновку, що психічні розлади можуть бути пов’язані з порушенням природних термінів розвитку мозку.
Результати дослідження, опубліковані в Nature, ставлять під сумнів усталені уявлення про те, як виникають психічні розлади. Вони свідчать, що схильність до проблем із психічним здоров’ям може формуватися ще до народження, під впливом генетичних механізмів.
"Коли ми досліджуємо психіатричні симптоми, важливо враховувати не лише те, де саме в мозку вони виникають, а й те, коли розвиваються відповідні ділянки", – зазначив Аврам Голмс, нейробіолог, який вивчає роботу нервової системи, з Ратгерського університету.
У дитинстві та підлітковому віці зовнішній шар мозку – кора великих півкуль – природним чином стоншується, йдеться у статті. Це відбувається внаслідок усунення нейронних зв’язків, які мало використовуються, завдяки чому робота мозку стає ефективнішою. Дослідники з Університету Айови та медичного центру Mass General Brigham спостерігали за дітьми віком від дев’яти років. Обстеження, що проводились кожні два роки, виявили: стоншення кори відбувається за певною послідовністю. Першими дозрівають первинні сенсорні ділянки, зокрема зорова кора, – приблизно до 13 років. Натомість лобові ділянки, які відповідають за концентрацію уваги, планування та регуляцію емоцій, дозрівають приблизно до 16 років.
Коли дослідники зіставили знімки мозку з результатами опитувань про психічне здоров’я, виявилася чітка закономірність, яка дає змогу прогнозувати ризики. Діти, у яких у дев’ять років кора сенсорних ділянок була товстішою, значно частіше стикалися з тривожністю та депресією до 13 років.
"Питання полягає не в тому, яку функцію виконує певна ділянка мозку, а в тому, коли саме вона дозріває", – пояснив співавтор дослідження Джошуа Роффман, психіатр із Mass General Brigham. Порівнявши результати сканування з атласами мозку, науковці встановили, що ділянки, товщина кори яких давала змогу прогнозувати майбутні симптоми, збігаються з ділянками, пов’язаними з активністю певних генних мереж ще в утробі матері. Це свідчить, за словами фахівців, про те, що генетичні процеси на ранніх етапах розвитку закладають основу для ризику виникнення психічних розладів у підлітковому віці, навіть якщо їхні прояви з’являються через багато років.
На думку дослідників, товстіша кора мозку наприкінці дитинства може свідчити про затримку розвитку нейропластичності – здатності мозку змінюватися й адаптуватися до навколишнього середовища. Через це дитині може бути складніше пристосовуватися до змін довкола. Водночас дослідження ґрунтується на закономірностях, виявлених у великих групах людей. Тому науковці наголошують, що наразі ці незначні відмінності не можна використовувати в клінічній практиці для діагностики окремих дітей.
Голмс зазначив, що робота "дає одну з найчіткіших на сьогодні картин розвитку кори головного мозку від дитинства до підліткового віку". Однак, за його словами, цих даних поки що недостатньо, щоб самостійно прогнозувати, чи розвинеться психічне захворювання в конкретної дитини.
Нагадаємо, у Франції вперше зафіксували випадок зараження людини вірусом Шамонда. Пацієнт, у якого виявили інфекцію, згодом помер. Встановлено, що вірус передається комахами та вражає переважно сільськогосподарських тварин, зокрема велику рогату худобу. Зокрема, його переносять кусючі мокреці. До цього часу вважалося, що вірус не здатний передаватися людям. Водночас органи охорони здоров’я країни заявили, що наразі не бачать загрози для населення.